Інформація головного управління ДПС у Тернопільській області. Згідно з підпунктом 170.9.4. пункту 170.9 статті 170 Податкового кодексу України (ПКУ) звіт про використання коштів/електронних грошей, виданих на відрядження або під звіт, складається та подається у строки, визначені підпунктом 170.9.3 пунктом 170.9 статті 170 ПКУ, платником податку (у паперовій або електронній формі (з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» із змінами та доповненнями) за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, у разі:
а) наявності оподатковуваного доходу, визначеного відповідно до підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ, з метою розрахунку суми податку;
б) використання платником податку готівки понад суму добових витрат (включаючи отриману із застосуванням платіжних інструментів).
Відповідно до підпункту 170.9.3 пункту 170.9 статті 170 ПКУ документальне підтвердження суми фактичних витрат на відрядження або виконання окремих цивільно-правових дій шляхом надання підтвердних документів, що засвідчують суму таких витрат, у разі здійснення безготівкових розрахунків з використанням платіжних інструментів, включаючи корпоративні (бізнесові) платіжні інструменти або особисті платіжні інструменти, чи їх реквізити, та повернення особі, яка видала кошти/електронні гроші під звіт, суми надміру витрачених коштів/електронних грошей, розмір яких розрахований згідно з підпунктом 170.9.1 пункту 170.9 статті 170 ПКУ, здійснюється платником податку до закінчення місяця, наступного за місяцем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, яка видала кошти/електронні гроші під звіт.
Крім того, основним документом, який регулює відрядження працівників органів державної влади, підприємств, установ та організацій, що повністю або частково фінансуються за рахунок бюджетних коштів, є Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року за номером 59 із змінами та доповненнями. При цьому інші підприємства та організації можуть використовувати загадану інструкцію як допоміжний (довідковий) документ.
Так, відряджений працівник перед від’їздом у відрядження забезпечується авансом у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати (перший абзац пункту 11 розділу II інструкції).
Якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів із дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою (п’ятий абзац пункту 11 розділу II інструкції).
При цьому нормами законодавства не передбачено додаткових строків для повернення коштів, отриманих як аванс на відрядження, у випадках, якщо відрядження не відбулося з поважних причин (в тому числі у разі хвороби працівника).
Таким чином, якщо працівник отримав аванс на відрядження і не виїхав, то він повинен протягом трьох банківських днів із дня прийняття рішення про відміну поїздки повернути зазначені кошти у встановленому законодавством порядку на відповідний рахунок підприємства або до каси підприємства у разі отримання авансу готівкою.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області