Інформація головного управління ДПС у Тернопільській області. Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є:

фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів) — пункт 4 частини першої статті 4 згаданого закону;

фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (пункт 5 частини першої статті 4 закону);

члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах (пункт 5 прим.1 частини першої статті 4 закону).

Згідно з першим абзацом пункту 2 частини першої статті 7 цього закону єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у підпункті 4 (крім фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів)), 5 та 5 прим.1 частини першої статті 4 закону, — на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, він має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (другий абзац пункту 2 частини першої статті 7 закону).

Для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (пункт 3 частини першої статті 7 закону).

Законом України від 15 березня 2022 року за номером 2120-IХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464.

Так, згідно з першим абзацом пункту 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464 тимчасово, з першого березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану, особи, зазначені у пунктах 4,5 та 5 прим.1 частини першої статті 4 закону за номером 2464, мають право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе. При цьому положення другого абзацу пункту 2 частини першої статті 7 закону за номером 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовується.

При цьому такими особами розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації не заповнюється за період, в якому відповідно до першого абзацу пункту 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464 єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався (другий абзац пункту 9 прим.19 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464).

Крім того, Законом України від 26 січня 2022 року за номером 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», який набрав чинності 19 листопада 2022 року, внесені зміни до пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464, першим абзацом якого встановлено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 закону за номером 2464, з числа осіб, стосовно яких згідно із Законом України від 26 січня 2022 року за номером 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, якщо вони не є роботодавцями, звільняються за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації) від виконання обов’язків, визначених частиною другою статті 6 закону за номером 2464, сплати недоїмки з єдиного внеску, пені та штрафів за її несплату на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення.

Заява платником єдиного внеску подається протягом дев’яноста днів після його звільнення (другий абзац пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464).

Якщо платник єдиного внеску перебуває на лікуванні (реабілітації) після звільнення, заява подається протягом дев’яноста днів після закінчення його лікування (реабілітації) (третій абзац пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464).

Термін перебування на лікуванні (реабілітації) підтверджується відповідною довідкою (випискою) установи, в якій проводилося лікування (реабілітація) такої особи (четвертий абзац пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464).

За осіб, визначених першим абзацом пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464, єдиний внесок за весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення сплачується у розмірі, порядку і строки, визначені Кабінетом міністрів України, за рахунок коштів державного бюджету. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п’ятий абзац пункту 9 прим.8 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» закону за номером 2464).

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області