Відповідно до першого-третього абзаців пункту 297 прим.1.1 статті 297 прим.1 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку — власники, орендарі, користувачі на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

У такому додатку, зокрема, зазначаються:

кадастрові номери земельних ділянок, які використовуються такими платниками для здійснення підприємницької діяльності, та для яких визначається мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), їх нормативна грошова оцінка та площа таких земельних ділянок.

Підпунктом 14.1.114 прим.2 пункту 14.1 статті 14 ПКУ встановлено, що МПЗ — мінімальна величина податкового зобов’язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контрольні органи, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним МПЗ.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої проведена обчислюється за формулою, наведеною у пункті 38 прим.1.1 статті 38 прим.1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена обчислюється за формулою, наведеною у пункті 38 прим.1.2 статті 38 прим.1 ПКУ, елементом якої є нормативна грошова оцінка одного гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПКУ для справляння плати за землю.

Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України (ЗКУ) державний земельний кадастр — єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до Закону України від 7 липня 2011 року за номером 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» із змінами та доповненнями (стаття 204 ЗКУ).

Внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (перший абзац частини першої статті 9 закону за номером 3613).

Відповідно до частини першої статті 15 цього закону до Державного земельного кадастру включаються, зокрема, відомості про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Згідно з пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 року за номером 1051 зі змінами та доповненнями ведення Державного земельного кадастру здійснює Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру та його територіальні органи.

Враховуючи сказане, для отримання даних щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок та нормативної грошової оцінки одного гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з метою обчислення загального мінімального податкового зобов’язання фізичній особі-підприємцю — платнику єдиного податку другої-четвертої груп необхідно звернутися до територіального органу Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області