Людвік Носс повернувся до Чорткова

Цьогоріч відзначення Дня міста в Чорткові хоч і відбувалося в дуже скромному, десь — навіть меморіальному форматі, проте було насичене різноманітними подіями та знаковими моментами. Зокрема, в Чортківській міській раді презентували оригінальний реставраційний проєкт, про який ми вже писали на сторінках нашої газети.

А саме, йдеться про реставрацію вхідного приміщення і оформлення внутрішніх стін годинникової вежі, над якими працювали художники Ольга та Яків Біленки. Ідея цього проєкту полягає у збереженні максимально автентичного, історичного простору ратуші в поєднанні з витонченими мистецькими рішеннями, що символізує своєрідний синтез минулого і майбутнього, точкою перетину котрих є наше сьогодення. А центральною постаттю створеної митцями скульптурної композиції став горельєф Людвіка Носса — легендарної особистості в історії міста Чорткова, видатного бурмістра, про якого, на жаль, довгий час ми майже нічого не знали.

Унікальне мистецьке рішення

До слова, подружжя Біленків переїхало в Чортків із Вишгорода, що під Києвом, і тепер у творчому тандемі активно працюють над мистецьким переосмисленням чортківських локацій. Плоди їхньої творчості яскраво помітні на вулицях міста — чого варті лише чудовий мурал на фасаді Чортківської бібліотеки, меморіальна дошка Василеві Мармусу, встановлена на будівлі Чортківської мистецької музичної школи, багато інших робіт.… А історія з оформленням годинникової вежі — взагалі унікальна.

«Пані Оля погодилася створити те, чого немає більше ніде в Україні — серію барельєфів на честь найкращого, найвідповідальнішого і найвідомішого міського голови Чорткова — Людвіка Носса, постать котрого оповита певною таємничістю. А втім, Носс був міським головою 25 років, із 1887 по 1913 рік. На жаль, збереглося лише єдине фото цієї людини. Це фото вдалося відшукати в архівах Відня завдяки Петрові Федоришину, нашому землякові, який є автором детального і ґрунтовного тритомника «Сторінками історії Чорткова», — розповів нинішній наступник пана Носса Володимир Шматько, презентуючи проєкт гостям міста. — Хоча на згаданій світлині погано видно обличчя, саме вона стала джерелом натхнення для наших митців, і їм вдалося створити такий шляхетний, дещо загадковий образ. Адже Людвік Носс заслужив, щоб ми про нього не забули. Саме за його управління в Чорткові відбувся сплеск економічного, культурного розвитку, були створені чудові пам’ятки архітектури, якими ми можемо милуватися й сьогодні. Я дуже вдячний нашим митцям за те, що вони вклали стільки сили і праці, стільки таланту у створення цих барельєфів, котрі розповідають про Людвіка Носса та його діяльність у Чорткові».

Коротку екскурсію реставрованим приміщенням провела Олеся Хмелик — виконувачка обов’язків директора Чортківського туристично-інформаційного центру на час, поки очільник центру Степан Гречківський воює на запорізькому напрямку. Пані Олеся ознайомила присутніх з основними барельєфами: скульптурними зображеннями будинку, в якому мешкав Людвік Носс, будівлі окружного суду, аптеки, Домініканського костелу, ратуші, теперішнього Центру культурних послуг Рубчакової — всіма тими ключовими архітектурними перлинами, до спорудження яких був дотичний бурмістр.

Сила спільноти — у творенні

Цікаво, що окрім барельєфів, годинникова вежа привертає увагу багатьма промовистими деталями інтер’єру. Автентичні дерев’яні сходи були відновлені в оригінальному вигляді. Підлога теж оригінальна. Чудові дерев’яні двері — виготовлені місцевим столяром як подарунок місту. Та й самі Біленки, як відзначає Володимир Шматько, працювали фактично без гонорару — лише з мінімальною платою видатків. Ось так силою спільноти було досягнуто такого чудового результату.

До речі, за створення об’ємних скульптур на стінах вежі у будівлі міської ратуші Ользі та Якову Біленкам було вручено почесну грамоту Чортківської міської ради.

З цього приводу пані Оля зазначила: «Я дуже вдячна, що нам випав шанс попрацювати над таким проєктом. Це зроблено з любов’ю. Всі ці зображення створені в техніці гранж, яку я дуже люблю. Використовується натуральна іржа, рідкі метали — фарби в цій суміші зовсім немає».

В оформленні горельєфу Людвіка Носса художниця використала рідку мідь, окислювачі, справжню патину. «Воно все природно проявляється, це ручна робота — виконана не під копірку, — зазначила Ольга Біленко. — В процесі роботи використовувала акрилову суміш — коли матеріал сохне, він трошки змінює лінії, обриси. Мені це подобається — я люблю рух, не прагну все абсолютно контролювати. Я даю волю оцьому природному процесу — люблю, коли воно все неідеальне, живе. Скульптурні форми покриваються рідким металом, — даю йому час, щоб проступила природа іржа, потім покриваю воском і лаком.

Що ж до горельєфа самого Людвіка Носса, то в мене з ним виник особливий зв’язок — пізніми вечорами, працюючи над скульптурою, я навіть із ним розмовляла, вивчала його історію. Спершу було складно, бо не було ніякого чіткого зображення цієї людини, ніякої натури. Але чоловік мені сказав: «Олю, якби в тебе була натура, він вийшов би зовсім іншим. А так — це просто Людвік Носс прийшов до тебе, таким, яким ти його побачила. До речі, цікава деталь, яку я розгледіла вже наприкінці роботи — кільце ланцюжка від годинника, яке він стискає в руці, нагадує частину вирваних кайданів. Це неначе натякає на те, що й від влади часу можна звільнитися, вирвати ці кайдани, переступити навіть крізь час. Такою людиною, вочевидь, був і Людвік Носс — час не був владним над ним, він працював для майбутнього, для нас із вами. Він змінив Чортків, осучаснив, відповідно до віянь тодішньої епохи, надав йому образу затишного європейського міста, яким воно повинно бути й тепер».

Що ж, тішить те, що в історії Чорткова, та й загалом нашої країни були такі постаті, такі імена. А сьогодні нам треба бути гідними отриманого спадку, треба його розвивати і зміцнювати, культивуючи добрі традиції, створюючи сучасну, динамічну спільноту свідомих громадян і гідних українців.

Уляна ГАЛИЧ.

На фото Василя БУРМИ: подружжя БІЛЕНКІВ працює над горельєфом; Людвік Носс, яким його побачили митці; Володимир ШМАТЬКО поряд із легендарним бурмістром; роботи художників живі і фентезійні; Яків та Ольга БІЛЕНКИ на презентації готового проєкту.