Як повернути Україні славу європейського центру цукровиробництва? Пишатися нам справді було чим. Ось лише окремі факти. На початку ХІХ сторіччя ми виробляли 87,4 відсотка цукру всієї Російської імперії. У нас було 154 цукрових заводи із 185, що на той час працювали в країні. А такі династії цукрових магнатів як Яхненки, Терещенки, Семиренки, Потоцькі, Бобринські та інші, доклали рук до розвитку українського цукровиробництва у 60-х роках ХІХ сторіччя, коли лише про український цукор і говорили в Європі. Тепер картина інша: з усіх цукрозаводів в Україні розпочали минулорічний виробничий сезон 70.

Цими днями на Тернопільщині «пішов» перший в області й в Україні цукор нового врожаю. Виробили його на Хоростківському цукровому заводі. Ще не так давно це підприємство мало мінімум сировини. Компанія «Мрія», головою наглядової ради якої є Герой України Іван Гута, втричі розширила посіви під цукровими буряками — завод запрацював з новою силою. А щоб встигнути переробити вирощене, вирішили розпочати сезон цукроваріння дещо раніше.

На тижні, що минув, небайдужі до економіки держави й свого майбутнього українці в основному обговорювали підвищення цін на продукти харчування, зростання вартості газу, житлово-комунальних послуг та проект Податкового кодексу. Тішить те, що цей документ поки що не прийняли в остаточному варіанті, адже навіть Президент Янукович погодився з його критиками, наприклад, щодо податку на нерухомість. Він наполягає на його введенні.

Працівники головного відділу податкової міліції Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції спільно з Тернопільською міжрайонною прокуратурою під час перевірки на території Тернопільського району суб’єктів господарської діяльності, які займаються видобутком корисних копалин, виявили підпільний цех з випалювання деревного вугілля. Тіньове виробництво діяло щонайменше два місяці без будь-яких дозвільних документів.

П’ятий місяць в обласному центрі і Тернопільському районі триває операція «Бюджет». Мета її — виявлення та руйнування схем ухилення від сплати податків, протидія підприємствам-мінімізаторам та збільшення надходжень до бюджету. Присутні на черговому засіданні створеної для її проведення робочої групи Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції детально проаналізували діяльність та дали об’єктивну оцінку ризиковим суб’єктам господарювання.

Одним із головних напрямків роботи Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції надалі залишається усунення зловживань при виплаті доходів фізичним особам, виведення з «тіні» заробітної плати у сфері бізнесу. Обстеження місць торгівлі, об’єктів будівництва і ремонтних робіт, виробничої діяльності, місць відпочинку та розваг засвідчують: бажаючих надурити подібним чином державу вистачає.

30 липня 2010 року набрав чинності Закон України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти». Його норми враховують принципи міжнародного права, зокрема законодавства Європейського союзу та норми й правила Світової організації торгівлі. Участь України у закупівельному процесі ЄС дасть можливість українським підприємствам більше торгувати з Європою — вони отримуватимуть у країнах ЄС контракти на державні закупівлі, отже, наповнюватимуть бюджет.

Днями міністр економіки Василь Цушко порадив українцям туго затягнути паски через те, що непопулярних реформ, які передбачають підвищення цін, уряду уникнути не вдасться і з цим потрібно змиритися. Урядовець застеріг: якщо хтось чекає, що запровадять реформи й усе відразу почне процвітати, то так не вийде.

Тепер усе частіше з’являються повідомлення про те, що продукти харчування невдовзі стрімко дорожчатимуть. Прогнозують різкий стрибок цін на основні з них. Уже через місяць, кажуть, зростуть ціни на цукор, овочі й м’ясо, молоко, далі — на хліб..

Пам’ятаю, як на початку реформування земельних відносин село торжествувало: справедливість перемогла — хто на землі працює, той повинен бути її власником. Ейфорія вивітрилася поступово, коли стало зрозуміло, що майно, зароблене за не один десяток років колгоспниками, в основному порозтягували й попродали. А земельні паї віддавали в оренду фактично під чесне слово орендаря. Скільки й чим платив — грішми чи гнилою соломою, — владу не хвилювало.