Дивлюсі, як в нас лапают «велику рибку» на камери, а потім заставляют суддів і всіх, хто може вплинути на результат «посадки», відпускати злодюг-хапуг на волю, та й стоїт ми перед очима недавній трафунок.
Сусід вирішив лапати рибку. Ніколи в життю ніхто не видів його за тим заняттям, аж тутка на старість щось хлопові перемкнуло. Складав по кілька гривнів на вудку цілий рік, навіть папіроси на люльку проміняв. Жінка не могла сі надивувати. Аж поки не зобачила їдного дня тую вудочку коло порога. Сварилася з чоловіком півдня. Ну бо як так: вдома роботи купа, діти в місті, тож помогти нікому. А тому риба в голові! І де її лапати? В тому болоті, же в сусіднім селі, хіба що жабу злапиш, бо раки виздихали ще за союзу — з колгоспу в річку зливали різну нечисть тоннами.
Но Михасько мовчав. Я сі дивував, решта сусідів тоже, бо зазвичай як зачиналасі сварка, то верещали обоє, аж на півокруги було чути. А тутка — тихо… Тілько сопів сусід у дві дзюрки і ладувався до роботи. Десь дірвав школярску сумку, півлітровий слоїчок із погризеною капроновою кришкою, в який поскладав придушену міль, ледь живих різнобарвних метеликів і випорпаних із гною хробачків. Щось там ще копошивсі коло свого «реманенту», аж нарешті вибравсі з дому.
Не було го чути більше півтижня. Сусіди вже жартували до Славки: «О, привезе твій Михасько, певно, цілу фіру карасів». Но ні його, ні фіри не було видко. Прибивсі він додому через п’ять днів. Без сумки, без вудки, тілько з їдним худим, як сам, карасьом у кишені. Нікому ніц не розказував, тілько бовкнув жінці, жи не на той ставок натрапив. Чи не на тих карасів… Словом, скінчилосі всьо так, як я писав напочатку: купа церемоній, купа крику, а в результаті ті карасі, же тре, як були в річці, так сі лишили. А в тих, хто їх лапав, як не вудку забрали, то право «рибалити» в «ставочку».
Ну, раз ми зачили про рибу, то й нате вам такого-во рецепта.
Замісіт тісто на налисники, насмажте їх. Купіт кілька філейок риби (чи то сома, чи пангасіуса), поріжте на невеликі кусочки, посоліт, поперчіт і обсмажте з обох боків на олії. Тоди в кажний налисник покладіт по кусочку тої риби, на неї дайте чайну лижку майонезу і скрутіт налисник конвертиком. Збийте яйце, додайте капку муки, обмакніт той конвертик і обсмажте. Якщо ви раптом рихтували рибу на днях і у вас сі лишило кілька кусків, то можете використати і їх до тої страви. Буде, як свіженька. Смачного і най вам риба завжди буде злапана!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича