ОДИН З НАЙБІЛЬШИХ в Україні історико-меморіальний музей політв’язнів восени минулого року відзначив своє двадцятиріччя: його було відкрито й освячено на Покрову 1996 року. Спершу для роботи йому виділили вісім камер колишнього НКВС (згодом управління КДБ), потім — десять, а тепер усі 28 у його розпорядженні. П’ять стендів першої експозиції, що їх виготовив обласний краєзнавчий музей (музей політв’язнів став його відділом), почали діяти ще в 1997-му. Відтак працівники музею почали самотужки збирати матеріали і створювати власні експозиції. Літературу, особисті речі приносили і приносять політв’язні, усі небайдужі. Діляться експонатами також колеги-музейники.
Так створюється не лише власний фонд, а й камера за камерою наповнюється новими цікавими експозиціями. Скажімо, у 2014-му в тюремній камері, де колись сидів відомий поет, лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка Степан Сапеляк, відкрили меморіальну експозицію, присвячену нашому землякові, уродженцю Чортківського району. У цій камері Сапеляк провів вісім місяців, його ув’язнили за те, що разом з однодумцями з «росохацької групи» підняли над Чортковом за радянських часів синьо-жовті прапори. Тепер тут експозиція, що розповідає про поета-дисидента, де зібрані його особисті речі, фото, подарунки.
А минулого вівторка (11 липня) в музеї відкрили нову експозицію «Бог. Церква. Україна», присвячену 125-річчю від дня народження митрополита Йосифа Сліпого, 105-й річниці від дня народження провідника ОУН Ярослава Стецька та 75-й річниці з часу створення Української повстанської армії. Розмістили її в колишній камері, в котрій місяцями без сонячного світла перебували політв’язні.
Священики, що прийшли на відкриття нової експозиції, помолились та освятили її. Щире слово, зокрема про Йосифа Сліпого, мовив архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій (Семенюк). Він висловив сподівання, що цей музей спричиниться до виховання нашої молоді, а кожен з нас візьме якусь частку праці славних діячів історії і для себе. «А найбільше, що потрібно взяти, це сильну віру та незламність Патріарха Йосифа. Він справді був твердим чоловіком і не зламався ні на мить на допитах та під час перебування на етапах. Він усе витерпів, бо його матуся виплекала в ньому сильну віру», — наголосив владика Василій. До речі, багато матеріалів для експозиції про Йосифа Сліпого передала музею саме архієпархія.
Про багатостраждальну життєву дорогу борців за незалежність України, про роль національної церкви в духовному відродженні українського народу, про почуття національної честі й гідності говорили в своїх виступах голови облдержадміністрації Степан Барна та обласної ради — Віктор Овчарук, старші наукові працівники музею Ігор Олещук і Орест Савка.
А директорка центру «Свята Софія» зі Львова Ірина Іванкович подарувала музеєві свою книжку «Патріарх Йосиф Сліпий і красне письменство», антологію літературних творів «Сидячи на санях», присвячених Йосифу Сліпому, та книжку Я. Пелікана «Ісповідник між Сходом і Заходом» (портрет українського кардинала Йосифа Сліпого у творах українських поетів).
Актори народного театру-студії «Сузір’я» Катерина Поліщук, Тамара Вощило, Андрій Тимочко прочитали вірші українських поетів, а квартет семінаристів виконав пісні про Йосифа Сліпого. Завершилося дійство переглядом нової експозиції та виконанням церковного славня «Боже великий, єдиний».
А тим часом працівники музею думають уже про чергову експозицію. Якщо знайдуться меценати, то вони зорганізують виставку про розстріляних священиків УГКЦ.
Дарія ЧУБАТА,
голова міського об’єднання «Просвіти».
Фото Василя БУРМИ