Питання в заголовку стосується нововведень у Законі України «Про відходи». Згідно з ним, з 1 січня 2018 року діє заборона на захоронення невідсортованого сміття, українці зобов’язані роздільно збирати харчові відходи і вторинну сировину. Із набрання чинності закону минуло майже чотири місяці, але сміття так і залишається невідсортованим. То в чому ж річ?
Показники вражають
Як заявляє більшість експертів, проблема полягає насамперед у відсутності умов для впровадження закону в дію — у країні не налагоджена система переробки вторинної сировини. Окрім того, навіть у столиці не всюди є контейнери для роздільного збирання сміття.
Поправки до Закону «Про відходи», які почали діяти цього року, внесли ще у 2012 році. За шість років мали з’явитися бодай якісь умови для впровадження закону. Натомість «сміттєва проблема» тільки загострювалася, а над її розв’язанням стали задумуватися лише тепер. Як результат, ми продовжуємо топити Україну в смітті.
За даними Міністерства екології та природних ресурсів України, щороку в нас у середньому утворюється 10 тонн відходів на одну людину. Водночас у країнах Європейського Союзу показник удвічі менший. Загалом в Україні накопичено близько 36 мільярдів тонн відходів. На території нашої держави налічується майже 7 тисяч санкціонованих полігонів, 35 тисяч стихійних сміттєзвалищ. Тоді як, за нормами Європейського Союзу, в країні може бути не більше ніж 500 полігонів для сміття.
За кордоном вже давно навчилися переробляти вторинну сировину. У той же час в Україні не тільки неможливо його переробляти, а й навіть спалювати. Адже в нас є лише один сміттєспалювальний завод у Києві. І його потужностей не вистачає навіть на обслуговування столиці.
На рівні області
Ситуація в Україні залишає бажати кращого. А як впроваджують закон у Тернопільській області, ми розпитали начальника управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Тернопільської ОДА Дмитра Пастернака.
За його словами, в Тернопільській області впроваджено роздільне збирання побутових відходів у 112 населених пунктах, а це лише 11 відсотків від загальної кількості. Сміттєсортувальна лінія поки є тільки в селі Плебанівці Теребовлянського району.
— Сортування здійснює комунальне підприємство Тернопільської міської ради «Екоресурси», — зазначає Дмитро Пастернак. — Зі всієї кількості сміття, а його в області 800 тисяч метрів кубічних, відібрано близько 160 тисяч метрів кубічних сировинно-цінних компонентів. У перспективі плануємо створити чотири округи в області, де відбуватиметься сортування й утилізація сміття. Надалі хочемо стимулювати людей до сортування відходів. Позитивним показником є те, що за 2017 рік в області удвічі збільшилося роздільне збирання сміття.
Сьогодні рівень охоплення населення області послугами впровадження і вивезення твердих побутових відходів становить 65 відсотків. Саме така частина населення має підписаний договір з перевізниками на вивезення сміття. Дмитро Ярославович стверджує, що цю цифру треба наблизити до ста відсотків.
— Якщо людина матиме підписаний договір, вона не задумуватиметься, куди подіти сміття, — пояснює начальник управління. — Так вдасться уникнути стихійних сміттєзвалищ. А таких в області протягом 2017 року було виявлено 924 одиниці.
Поки систему сортування сміття впроваджують на рівні держави повільними темпами, українці організовуються і самостійно забезпечують роздільне збирання відходів на місцях. Так, у Скала-Подільській об’єднаній територіальній громаді придбали комплект сміттєвих баків. У цільнометалеві контейнери синього кольору збиратимуть скло, у сітчасті жовті — пластик і поліетилен, у сірі — решту сміття. А от у селах Байковецької ОТГ вирішили самостійно майструвати контейнери для роздільного збору сміття. На першому етапі планують виготовити 30 контейнерів для пластикових виробів. Сімдесят сміттєвих баків придбали й у Вишнівецькій ОТГ.
Сортують сміття й у Зборові. Торік школярі провели флешмоб, яким закликали до роздільного збирання відходів. Цим привернули увагу підприємців, які виділили кошти на сміттєві контейнери. Тепер по місту розташовані сміттєві майданчики з контейнерами для паперових відходів, скла та пластику.
Для того щоб привчати населення до сортування сміття, управління ЖКГ та енергозбереження ТОДА розробили пілотний проект, у якому візьмуть участь школи області. У планах — закупити інвентар для роздільного збирання відходів для понад 20 шкіл. Для втілення проекту потрібне фінансування в сумі 250 тисяч гривень. Така програма дасть змогу популяризувати роздільне збирання зі шкільного віку, кажуть в управлінні.
Усвідомити власну відповідальність
Роздільне збирання відходів — це лише перший етап. Однією з найбільших проблем для нашої країни є переробка сміття. У цій сфері нам треба повчитися в Європи. Світовим лідером з переробки вторинних відходів є Швеція. Тут переробляють 99 відсотків усіх відходів країни. Швеція навіть забирає сміття у сусідніх державах, бо власного бракує. За допомогою вторсировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. Подібно налагоджена система й у Німеччині, Швейцарії та Австрії.
У багатьох країнах світу за переробку сміття додатково платять люди. Кожен європеєць у середньому сплачує 40—50 євро в рік для того, щоб утилізувати сміття. Кошти для утилізації пластикових та скляних упаковок закладені в ціну самих продуктів.
Але для належної організації переробки сміття в нашій державі потрібно ще багато років. Однак нам чекати не слід. Найбільш необхідним для зрушення цього питання з місця є усвідомлення населення в плані роздільного збору відходів.
Отже, кілька порад, як почати самостійно сортувати сміття. Спершу варто дізнатися, де поблизу розміщені пункти прийому вторинної сировини. Таких в області небагато, всього 17, та все ж вони є. Ви можете скористатися інтерактивною мапою, яка дає можливість за лічені хвилини визначити розташування найближчого пункту прийому вторинної сировини.
Опісля треба дізнатися, у якому вигляді приймають вторсировину. Вдома виділіть місце для її збору. Використовуйте балкон, комору тощо. Кілька ємкостей для відходів у будинку — це звична практика для європейців. Зберігайте органічні відходи й вторинну сировину в різних пакетах. Промивайте тару від залишків їжі, видаляйте етикетки, кришки. Стискайте пляшки з пластику — так вони займуть менше місця. Збирайте окремо пластикові кришки. Відтак здавайте відсортоване в пункти прийому.
Налагодити систему можна й на рівні багатоквартирного будинку. Особливо тепер, коли діють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Мешканці багатоповерхівки можуть не тільки зменшити кількість відходів, а й заробити на цьому гроші, здаючи вторсировину в пункти прийому.
Нам треба зрозуміти просту істину: зміни варто починати з себе. Якщо залишити все, як є — екологічна катастрофа для України неминуча. Розділятимемо сміття — не допустимо його потрапляння на сміттєзвалище, яке забруднює грунт, повітря, отруює воду. Адже відходи, що містяться на полігонах, розкладаються роками. От, наприклад, пакети розкладаються 15 років, консервні банки — упродовж 50 років, пластик та звичайні підгузки — 400—450 років, скло — 1000 років. Можна лише уявити, наскільки згубними вони є для середовища, в якому ми живемо. Тому не думайте, що викинута вами одна пластмасова пляшка чи папірець не завдасть ніякої шкоди. Тож збережімо довкілля і для майбутніх поколінь, щоб вони не насолоджувалися «сміттєвими принадами», які ми по собі залишимо.
Фото з вільних джерел