Четверо підпільників-бійців третьої військової округи ОУН УПА Захід «Лисоня», які брали участь у бойових завданнях і забезпечували їх виконання упродовж 1943-1952 років, торік наприкінці липня отримали статус учасника бойових дій. Таке рішення ухвалила комісія Тернопільського обласного військкомату.
Однак недовго тішилися повстанці пільгами і визнанням держави. Уже через п’ять місяців та ж комісія отримала розпорядження начальника штабу першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України і… чемно проголосувала за протилежне: позбавила підпільників статусу УБД.
Дочекалися «зеленого світла»
Тернополяни Роман Ванчура (83 роки) і Роман Калиняк (84 р.), 88-річні Омелян Трач із Дружби, що на Теребовлянщині та Михайло Майка з Великих Гаїв Тернопільського району за участь у збройному підпіллі від радянської влади отримали по 25 літ тюрем за ст. 54-1 Кримінального кодексу СРСР («контрреволюційні злочини»). Після розпаду Союзу повстанців реабілітували.
У 2015-му Міноборони підготувало новий наказ, яким затвердило положення про комісії Міністерства оборони України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та інструкцію про порядок видачі в Міністерстві оборони України посвідчень учасника бойових дій, нагрудних знаків «Ветеран війни — учасник бойових дій». На підставі цього наказу ветерани УПА звернулися в комісію облвійськкомату з клопотанням надати їм статус УБД й отримати посвідчення державного зразка. Як пояснив голова Тернопільської обласної організації ветеранів Збройних сил України полковник у відставці Олександр Голуб, для цього писали заяви на ім’я військкома, подавали довідку від Тернопільського обласного братства ОУН-УПА «Лисоня», копію посвідчення учасника бойових дій ОУН-УПА, видане Тернопільською облдержадміністрацією, завірену копію заключення обласного управління СБУ за матеріалами кримінальної справи про участь у підпільно-бойовій роботі та відсутність злочину (йдеться про вбивства, грабунки населення), а також довідку про реабілітацію, видану прокуратурою Тернопільської області.
На підставі цих документів комісія військкомату 28 липня 2017 року «зі скрипом» більшістю голосів (4 із 7) ухвалила рішення надати Романові Ванчурі, Романові Калиняку, Михайлові Майці та Омелянові Трачу статус учасника бойових дій. Керувалися при цьому законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (№3551-ХІІ від 22.10.1993 р.), «Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у ХХ столітті» (№314-VІІІ від 9.04.2015 р.) та постановою Кабміну від 8 лютого 1994 р. №63 «Про організаційні заходи щодо застосування Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Можливо, успішне завершення цієї справи щодо визнання підпільників ОУН і УПА учасниками бойових дій дало б сигнал і їхнім побратимам-комбатантам, щоби й вони почали подавати документи на отримання статусу УБД. Бо скільки ж нині залишається таких людей? Одиниці. Але подальша поведінка Міністерства оборони перекреслила ці сподівання.
Статус на… п’ять місяців
— …Невдовзі з Києва приїхала перевірка. Це трапилося під час вихідних, людей на місці не було, — каже голова Тернопільської обласної управи ВБ ОУН-УПА ім. Генерала Романа Шухевича — Тараса Чупринки «Лисоня» Роман Ванчура. — Акта цієї перевірки ніхто не бачив. А потім нам повідомили, що статус УБД скасовано…
У грудні Тернопільський обласний військкомат отримав розпорядження першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України начальника штабу на основі листа директора департаменту кадрової політики МОУ. Вимога була така: скасувати рішення щодо надання статусу УБД тернопільським підпільникам ОУН-УПА, бо статус учасника бойових дій вище переліченим підпільникам надали з «порушенням вимог пункту 16 частини першої статті 6 Закону». «В разі невиконання наданих пропозицій Тернопільським ОВК командування Сухопутних військ Збройних сил України направити матеріали, що стосуються зазначених обставин, на розгляд військової прокуратури Генеральної прокуратури України…».
Тоді комісія військового комісаріату зібралася в Тернополі вдруге. Керуючись розпорядженням зверху, більшість її членів ухвалила нове рішення на вимогу Києва.
У рамках одного закону та однієї його статті народні депутати прописали два пункти, які, де-факто, на практиці можна використовувати один проти одного. Тернопільський військкомат, позитивно голосуючи за статус УБД для повстанців, спирався, окрім усього іншого, на пункт 5 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»: «Учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з’єднань, об’єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час (перелік підрозділів, що входили до складу діючої армії, та інших формувань визначається Кабінетом Міністрів України):
5) колишні військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, а також колишні бійці винищувальних батальйонів, взводів і загонів захисту народу та інших формувань, що брали безпосередню участь у бойових операціях по ліквідації диверсійно-терористичних груп фашистської Німеччини та інших незаконних формувань і груп на території колишнього Союзу РСР».
У Міноборони натомість акцентували увагу на іншому пункті тієї ж статті: «16) вояки Української повстанчої армії, які брали участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941-1944 роках, які не вчинили злочинів проти миру і людства та реабілітовані відповідно до Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні». Чому ж у відомстві проігнорували дискреційні повноваження військкомату, тобто можливість його діяти на власний розсуд в межах закону, цікавляться ветерани УПА і їхні захисники.
Дивно й те, що народні депутати, голосуючи за поправки до закону, не звернули увагу на історичний ляп: УПА в Україні діяла не до 1944-го, а значно пізніше. До того ж, за зауваженням Олександра Голуба, до учасників підпілля прийнято зараховувати не лише тих, хто воював проти загарбників, а й тих, хто забезпечував боєздатність військових формувань.
— За що ми воювали і відбували покарання? — риторично зауважив під час нашої зустрічі Омелян Трач. — Здоров’я надірвали в таборах, а нині з нами так чинять?
— Дивно і те, що Президент підпільників визнає, вручає нам високі державні нагороди й відзнаки, а його підлеглі отак поводяться, — додав Роман Ванчура. — Ще недавно нас урочисто збирали у військкоматі, вручали посвідчення учасника бойових дій, а тут раз — і його ліквідували. Якби ми мали на руках лише довідку Братства ОУН-УПА, то можна було очікувати на схожі кроки. Так ні ж. Документи видавали і перевіряли прокуратура, СБУ і не мали до нас жодних претензій. Постає запитання: за що ж ми тоді сиділи стільки років по таборах, якщо нас не визнають учасниками бойових дій? За які злочини, коли ми реабілітовані?!
Як зауважив Олександр Голуб, який, до речі, є членом комісії Тернопільського ОВК, є ще одна суперечлива деталь. Згідно з положенням про комісії Міністерства оборони з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, позбавляти осіб статусу УБД можна лише в трьох випадках: за наявності обвинувального вироку суду, що набрав законної сили, за вчинення умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину на час участі в операції, виявлення факту підробки документів та подання особою заяви про позбавлення її цього статусу. Чим керувалися київські чиновники з Міноборони, коли руками обласного військкомату скасовували статус УБД підпільникам? Якими іще пунктами і з яких положень?
Суперечливі букви закону
У відповіді військового комісара Тернопільського облвійськкомату Леоніда Нечепорука на інформаційний запит редакції зазначено, що Департамент кадрової політики Міністерства оборони України проводив перевірки всіх комісій з питань розгляду матеріалів, пов’язаних із визначенням статусу учасника бойових дій в ОВК по всій Україні щодо правомірності його надання. «В Тернопільському обласному військовому комісаріаті з 5 по 6 серпня 2017 року проводилась саме така перевірка. Мета комісії була не скасовувати надані статуси учасникам бойових дій, а надати допомогу у правомірності їх встановлення. Під час таких перевірок акти не складаються, а виносяться пропозиції у вигляді довідки, — йдеться в листі. — Зазначеною перевіркою встановлено, що ухвалене комісією рішення суперечить вимогам Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету міністрів України від 08.02.1994 №63.
На засіданні 15 грудня 2017 року комісія керувалась розпорядженням начальника штабу першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних сил України й листом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України щодо скасування рішень стосовно надання статусу учасника бойових дій громадянам Ванчурі Р. М., Майці М. С., Калиняку Р. І., Трачу О. П. як таких, що прийняті з порушенням вимог чинного законодавства України.
Відповідно до вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зазначені громадяни зобов’язані подати на розгляд комісії Тернопільського ОВК документи, які свідчили б про участь у бойових діях проти німецько-фашистських загарбників на тимчасово окупованій території України в 1941—1944 роках й участі в ліквідації диверсійно-терористичних груп, бандитизму у 1944—1951 роках на території України (згідно з переліком держав і періодів бойових дій на їх території, визначених постановою КМУ від 08.02.1994 №63), комісія повторно буде розглядати це питання.
На прохання Тернопільської обласної організації ветеранів Збройних сил України, наказом військового комісара Тернопільського обласного військового комісаріату від 13 лютого 2018 року №6 склад комісії з питань розгляду матеріалів про визначення учасників бойових дій було оновлено і включено ще одного представника ветеранської організації, а саме голову Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів і репресованих України Д. Чернеця.
У зазначеному випадку, який виник із наданням статусу учасника бойових дій ветеранам УПА в Тернопільській області, потребує доопрацювання із внесенням змін чинне законодавство України, а саме Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» й постанови Кабінету міністрів України від 08.02.1994 №63».
Що далі?
Ветеранські організації, які виступили на захист прав підпільників ОУН-УПА, передали звернення до керівництва області, військового комісаріату з проханням розв’язати проблему. Своєю чергою повстанці теж не хочуть сидіти склавши руки. Щоправда, цим людям нині, попри поважний вік і надірване здоров’я, аж ніяк не пасує оббивати пороги кабінетів чи то столичних, а чи місцевих чиновників, багато з яких навіть пороху за своє життя не нюхали. Не кажучи про те, аби зносити холод, голод, побої і мордування прислужників комуністичного режиму.
Комусь не хочеться вивчити історію боротьби за волю свого народу, а комусь доводиться за це неуцтво розплачуватися черговим приниженням. Чи не парадоксально це? Позицію читачів щодо цієї проблеми хочуть почути наші підпільники-бійці.
Фото з архіву братства “Лисоня”