Згідно з пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (пункт 286.1).

Підпунктом 2 пункту 286.6 визначено, що за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває в спільній власності, зокрема, кількох юридичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб пропорційно належній частці кожної особи — якщо будівля перебуває у спільній частковій власності.

Згідно з пунктом «а» статті 80 Земельного кодексу України суб’єктами права приватної власності на землю є, зокрема, юридичні особи.

Земельна ділянка може знаходитися в спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність) —частина перша статті 86 Земельного кодексу.

Тобто юридичні особи — співвласники земельної ділянки, яка перебуває в їх спільній власності (спільній частковій власності), самостійно обчислюють земельний податок пропорційно частці належній кожній з них.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області