СОЛОНЕ «ЗОЛОТО» РЯТУЄ ВІД ХВОРОБ

СОЛОНЕ «ЗОЛОТО» РЯТУЄ ВІД ХВОРОБ

НА ТРАСІ ТЕРНОПІЛЬ—ЧЕРНІВЦІ МАЙЖЕ НА ПІД’ЇЗДІ ДО ЧОРТКОВА Є ГОТЕЛЬНО-РЕСТОРАННИЙ КОМПЛЕКС «ОРИСЯ». ВЕЛЕТЕНСЬКІ НАПИСИ «ГУСЯТИНСЬКА РОПА» І «КУПАЙСЯ В ЗОЛОТІ» СПОНУКАЮТЬ ВОДІЇВ НАТИСНУТИ НА ГАЛЬМА. БО ХТО Ж НЕ МРІЄ СКУПАТИСЯ В ЗОЛОТІ, А ЗАОДНО Й ДОВІДАТИСЯ, ЯКОЮ РОПОЮ ТАМ ІЩЕ «ПРИГОЩАЮТЬ»?

— Це дуже цікава й давня історія, — розповідає власник «Орисі», підприємець Ярослав Угляр. — У 1968 році на наших теренах шукали поклади нафти. У Гусятині на глибині 140 метрів знайшли мінеральну воду типу трускавецької «Нафтусі», а на глибині 770 метрів — ропу, яка за фізико-хімічним складом схожа на воду курорту Друскінінкай, що в Литві, але в нашій утричі більше солі та ще є кальцій і йод.

Один чоловік із Хмельниччини, який був тоді бригадиром бурильників, згодом розповів Ярославові Євгеновичу, що відіслав ту воду до Одеси в науково-дослідний інститут курортології. Оскільки відповіді не дочекався, то зателефонував сам. Пані по той бік дроту йому захоплено розповідала, яка це корисна вода, ледь не панацея від усіх хвороб. «То все добре, — відповів бригадир. — Але скажіть, що маємо робити з гейзером заввишки в чотирнадцять метрів?» І та пані сказала негайно його закрити, бо то з-під землі втікає золото. На тому солоному «золоті» в 1975 році почали будувати санаторії. З роками «Збруч», «Медобори» й Гусятинська водолікарня стали відомими на весь Союз.

— Коли я працював головою колгоспу, — пригадує Ярослав Євгенович, — то за одну путівку в санаторій міг дістати в Києві дефіцитні будівельні матеріали, труби й метал. Проте з настанням незалежності України санаторії почали занепадати. І п’ятого листопада 2011 року з Гусятина виїхав останній відпочивальник.

…Із роками Ярослав Угляр вирішив реанімувати славу про цілющу високомінералізовану воду зі свердловини Новозбручанського родовища. Перед цим їздив на Закарпаття, вивчав склад тамтешньої води, консультувався з медиками, науковцями. Отримав патент на використання ропи, збудував гідромасажні басейни, придбав водовоз — і облаштував «золоті» купальні. Згодом запатентував додавання в ропу бішофіту полтавського. Це рідкий мінерал, багатий магнієм, що має схожі з ропою лікувальні властивості.

А ропа в цьому плані унікальна. Вона лікує захворювання опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи (радикуліти, полірадикулоневрити) і серцево-судинно ї, обміну речовин (ожиріння, цукровий діабет, подагра), органів дихання, гінекологічні хвороби тощо. Ефективно знімає запальні процеси в суглобах після операцій, допомагає спортсменам відновитися після виснажливих тренувань. Протипоказань до лікування ропою дуже мало. Це онкологічні недуги, туберкульоз і відкриті рани.

Люди приїжджають у ропняні басейни за рекомендаціями лікарів і з профілактичною метою. Просто відпочити, розслабитися на сеансі масажу, попаритися в сауні. Для менших компаній басейни чотирикубові, для більших — на двадцять п’ять кубів. Ропа, підігріта до 30 градусів, пахне морем. Напевне, ще древнім Сарматським, внаслідок висихання якого й утворилася.

Людям радять не приймати після ропи душ, а обсохнути в парній, адже «соляний плащ» на тілі ще кілька годин оздоровлюватиме його. Зморшки розгладяться, шкіра стане шовковистою на дотик і пружнішою.

— У нас є фельдшер, який може поміряти тиск, оцінити загальний стан гостя, — каже Ярослав Євгенович. — Але я ще не бачив жодної людини, якій би після ропняного курсу стало гірше. А покращення спостерігається у всіх. Якось до нас із Підволочиська приїхав чоловік після важкої травми. Пересувався на милицях, щодня сумлінно виконував усі приписи, плавав. І через два тижні поїхав додому без милиць.

Уже два роки ропою оздоровлюються діти з особливими потребами, якими опікуються при церкві Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії в Чорткові. Вони тут не тільки купаються, а й чаюють, гуляють територією, яку прикрашають скульптури теребовлянського майстра Олега Котика: дівчина з місцевої легенди Орися, котра колись врятувала село Оришківці від нашестя татар, і копія Збруцького ідола, що був знайдений у Збручі поблизу Личківців у 1848 році.

…Свого часу «Орися» славилася ще й тим, що тут давали концерти зірки української естради. За смачною вечерею можна було послухати Дмитра Гнатюка, Степана Гігу, Івана Поповича, Аллу Кудлай, Степана Галябарду, інших. Гусятинська ропа, схоже, ще й надихає поетів, адже Степан Петрович подарував «Орисі» ось таку віршовану рекламу: Відвідайте «Орисю» хоч би раз. Цей комплекс під Чортковом край дороги. Тут неодмінно вилікують вас. Ропа «Збручанська» ставить всіх на ноги. Вона корисна влітку і в зимі, Як еліксир вкраїнської природи. Та що казати? Приїздіть самі До джерела здоров’я й насолоди. В «Орисі» були, в золоті купалися і всім радять — Ліля КОСТИШИН і Василь БУРМА.