Виставку до 100-річчя з дня народження обласного референта пропаганди ОУН Йосипа Поздика облаштували у Музеї національно-визвольної боротьби Тернопільщини. На експозиції можна оглянути друковану продукцію пропагандистської референтури Організації українських націоналістів, до виготовлення якої активно долучався Йосип Поздик.
«Йосип Поздик є однією з визначних постатей, які відігравали важливу роль у нашій історії. Він зробив дуже багато, щоб друковане, пропагандистське слово було потужним і поширювалося не тільки на Тернопільщині, а й на території інших областей України. На експозиції можна оглянути часописи, які він редагував і редакційні ланки котрих очолював. Є професійний журнал для підпільників «Революціонер-пропагандист», у ньому переважно друкували матеріали про те, як вести пропаганду в лавах підпілля та серед населення. Цікавими є літературно-художні журнали «До волі», «На шляху до волі», «За Україну», на шпальтах яких вміщено вірші повстанців, а також їхні спогади про бої. Дуже популярним був гумористичний журнал «Хрін», у ньому в основному публікували шаржі, анекдоти. Значну увагу приділяли також дитячо-юнацькій аудиторії, для якої видавали окремий часопис «Малі друзі». Його спільно з іншими членами крайового осередку редагував Йосип Поздик, тут друкували віршики, оповідання на тему національно-визвольної боротьби», — розповідає заступник директора Музею національно-визвольної боротьби Тернопільщини Сергій Волянюк.
Представлена на експозиції література є зразком підпільної преси та публіцистики. Вона зберігається у фондах Музею національно-визвольної боротьби.
«У цих матеріалах є листівки до селян із закликом, щоб вони не вступали у колгосп; до молоді, щоб вона відмовлялася від вступу у більшовицькі організації. Є окремі статті для журналів, в яких викладено оцінку щодо політичної ситуації у світі і Україні зокрема. Цікавою є інструкція, датована 1949 роком, в якій розповідається, як відзначати день перемоги козацьких військ над московитами під Конотопом. Тобто популяризували історію, пояснювали значення важливих подій і розсилали цю інформацію в осередки», — розповідає Сергій Волянюк.
Йосип Поздик організував і очолив кілька друкарень у Тернопільській області, де видавалася література визначних ідеологів ОУН. Одну з таких друкарень організував у своєму рідному селі.
«Вона розташовувалася на глибині чотирьох метрів, мала дві кімнати висотою два з половиною метри та була обладнана нарами й електричним освітленням. Четверо працівників друкарні залишили криївку незадовго перед її виявленням більшовиками, 18 лютого 1946 року. Наприкінці 1940-х років Йосип Поздик, вже як крайовий референт пропаганди ОУН Подільського краю, організував нову технічну ланку ОУН — друкарню «До зброї», яка активно діяла упродовж 1950—1951 років», — каже Сергій Волянюк.
За активну пропагандистську діяльність і працю у збройному підпіллі ОУН Українська Головна Визвольна Рада посмертно нагородила Йосипа Поздика Срібним хрестом заслуги УПА.
Тамта ҐУҐУШВІЛІ.
Фото авторки.