Сьогодні християни святкують великий празник — Успіння Пресвятої Богородиці. Символічно, що воно є останнім дванадесятим святом православного церковного року.
Про життя Богородиці після воскресіння Ісуса знаємо небагато. Після П’ятидесятниці Діва Марія перебувала в Єрусалимі приблизно десять років. Нею, як і заповідав Христос, опікувався його улюблений учень — святий Іоанн Богослов. Подальше буття Богоматері описане тільки в апокрифічних джерелах, що не увійшли в Біблію і не мають догматичного авторитету.
Один з переказів свідчить про участь Марії у розподілі між апостолами земель, куди їм належало відправитися для проповіді. За жеребом їй випала Іверія (Грузія), з якою вона згодом опинилася таємничо пов’язана через Іверську ікону Божої Матері. Але ангел вказав їй інший шлях — на Афон, і ця свята гора стала пізніше світовим центром православного чернецтва, місцем особливого шанування Богоматері. Сама ж Матір Божа зазначила, що стане заступницею цього місця та молитиметься за нього.
Про відхід до вічності Марію сповістив архангел Гавриїл. За три дні до смерті він явився їй під час молитви на Оливній горі, вручивши райську фінікову гілку, яка випромінювала надзвичайно яскраве світло.
Богородиця почала готуватися до завершення земного життя: прикрашати стіни і ложе своїх покоїв, кадити фіміам, запалювати свічки. Богоматір благала близьких не плакати за нею, а радіти тому, що вона зустрінеться з Ісусом і надалі з небес оберігатиме людей.
Святий Дух повідомив цю вістку апостолам, що проповідували у різних країнах світу. Чудесним чином всі вони, окрім Хоми, зібралися на похорон, аби попрощатися з Божою Матір’ю. Її ж душа відійшла на небо так легко, що здалося, ніби Марія просто заснула. Саме тому це свято і має таку особливу назву.
Підготувала А. ЗИМНЕНКО
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте