Навіть напередодні професійного свята завідуючому клініко-діагностичним кабінетом хвороб дрібних домашніх тварин Богдану Олійнику нелегко викроїти час для розмови — чотирилапі пацієнти чекати не люблять.
— Основні мої хворі — то собаки й коти, — розповідає спеціаліст. — Хоча доводилося лікувати й екзотичних тварин: птахів, черепах, ящірок, морських свинок, хом’яків. Коли у місті гастролював цирк, то на прийом приводили мавпочок, двічі доводилося допомагати ведмежатам. Напам’ять про огляд клишоногого маю світлину в домашньому архіві.
Улюбленій справі Богдан Михайлович присвятив уже сорок років. Закінчив Львівський зооветеринарний інститут, до виходу на пенсію працював завідувачем патоморфологічного відділу обласної ветеринарної лабораторії. Тепер лікує дрібних домашніх улюбленців і ділиться досвідом із донькою Оксаною, яка теж обрала цю нелегку професію. Проте, незважаючи на багату практику, зізнається: йому і донині інколи буває важко діагностувати, що саме болить у пацієнта. Адже часто у тварин бувають хвороби, що протікають у прихованій формі, маскуються під інші недуги. Тоді спеціалісти беруть аналізи крові, оглядають відвідувача.
Не менше уваги потребують немолоді хвостаті, бо чотирилапі, як і люди, хворіють на старість. У них відбуваються зміни у функціонуванні органів, може виникнути ниркова недостатність й інші захворювання. Тоді тварини «пенсійного» віку потребують довготривалого й дбайливого лікування.
Та не тільки старість є виною поганого здоров’я чотирилапих. Нерідко вони страждають і через неуважність господарів: особливо у теплу пору в черзі до ветеринара можна помітити котиків, що «полетіли» з вікна багатоповерхівки, чи песиків-учасників дорожньо-транспортної пригоди. Часто своїх улюбленців через неуважність калічать самі хазяїни — собака вмоститься на обійсті десь біля колеса, а водій не помітить та й наїде на улюбленця.
— Ще одна літня проблема хвостатих — тепловий удар, — продовжує Богдан Михайлович. — Господарі підуть у своїх справах, а чотирилапого закривають у салоні автомобіля. А коли повертаються, то зазвичай тварині вже терміново треба надавати допомогу.
Як зазначає колега пана Богдана, лікар ветеринарної медицини Василь Гураль, піклуватися про улюбленця треба тоді, коли він здоровий, а не спішити до спеціалістів у критичні моменти. Найголовніша запорука доброго самопочуття чотирилапого — профілактика недуг.
— Тварина матиме міцне здоров’я тоді, коли її періодично вакцинувати, водити на огляд до ветеринара та давати препарати проти паразитів, — пояснює Василь Михайлович. — Варто пам’ятати, що, наприклад, блохами собака може заразитися не тільки від інших чотирилапих — паразити живуть і в навколишньому середовищі, в кімнаті, підлозі, на килимках. Особливо це треба врахувати тим власникам, котрі мають кілька домашніх улюбленців.
Питаю спеціалістів про особливості їхньої праці. Вони небагатослівні, кажуть, що робота виснажлива і майже не залишає вільного часу. Бажають і пацієнтам, і їхнім власникам лише одного — здоров’я.
Через кілька хвилин розмови ветеринарам пора приступати до роботи: один песик очікує на вакцинацію, другий приготувався до стоматологічних маніпуляцій, найменше цуценя тремтить перед процедурою чіпування, присвоєнням такого собі ідентифікаційного коду для чотирилапих.
І як тут не переконаєшся, що лікування тварин — не менш відповідальна справа, ніж допомога людям?
Фото Віри ПЕРУН
Прокоментуйте