Трохи більше ніж за півдоби після завершення стартових поєдинків групового турніру Ліги чемпіонів емоції, звісно, вже зовсім не ті, що за декілька хвилин до опівночі між минулими вівторком—середою, 15—16 вересня. Втішати гравців донецького «Шахтаря» як за допущені власні помилки, так і за суддівські огріхи чомусь хочеться все менше і менше.
Причина, мабуть, у тому, що ніяк не вдається дослухатися до слушної думки професора Преображенського з нетлінного твору Михайла Булгакова про шкідливість звички читати вранішні газети. Ознайомишся із жалісливими роздумами Мірчі Луческу про те, як його підопічні до «дитячої» помилки Андрія Пятова на 30-й хвилині контролювали м’яч, мали перевагу, створювали моменти (майже, як у «Собачому серці» — ми їх «душили-душили…»), і стає незрозумілим, чи про матч «Реала» із «Шахтарем», виграний господарями з рахунком 4:0, ідеться.
Ні, звичайно, неприпустимо, аби на гру такого рівня впливало суддівство. І спина Даріо Срни, цілком припускаю, може доволі серйозно нашкодити суддівській кар’єрі його та гравців «Реала» Луки Модрича і Матео Ковачича земляка Івана Бебека, який, не повіривши власним очам, через асистента за воротами піддався на провокацію Кріштіану Роналду. Але мені все таки здалося, що це саме зірки королівського клубу зі стартовим свистком розпочали планомірно «душити» гірників, дозволяючи тим «контролювати і створювати» хіба в ті короткі миттєвості, коли чи не всім господарям необхідно було одночасно бутси перешнурувати.
Без образ, але з цієї ж опери і «прикра помилка» Пятова. Справді надійний у багатьох компонентах воротарського мистецтва. Але — не рівня Джанлуїджі Буффону, який одночасно творив дива на Туманному Альбіоні під час матчу свого «Ювентуса» з «Манчестер Сіті». Під постійним натиском суперника, боюся, ще не раз і не два підведе команду.
Подібні епізоди, зрештою, ще — півбіди. Огріхи голкіперів завжди на першому плані. Та все ж значно більше просто не міг не роздратувати коментар справді головного анти-«героя» «Шахтаря». Нехай уже там Містер, як квочка, готовий заховати під крильми своїх курчат-футболістів від агресивних шулік-арбітрів. Але «стовпу» оборони «Шахтаря» і збірної України, досвідченому 26-річному Тарасові Степаненку аж ніяк негоже заспокоювати тисячі прихильників своєї команди простим визнанням власної вини. Мовляв, був переконаний, що зіграє в м’яч, а не «скосить» Серхіо Рамоса. Не міг той же Мірча Луческу не попередити всіх разом і кожного зокрема, що грають без права на помилку. І сто разів не матиме Мірча Луческу слушності, коли не покарає Степаненка аналогічно із Шевчуком. Коли приклад того ж Олександра Кучера не вчить футболістів, їх конче необхідно навчити. Один із лідерів команди просто не має морального права залишити свою команду в меншості вже на 50-й хвилині.
Про «креативних» же бразильців нинішнього складу «Шахтаря» Тейшейру, Тайсона, Марлоса взагалі промовчу. Розкидати «наліво і направо» конкурентів з українського чемпіонату — одна справа. Зацікавити ж власників «Челсі», «Манчестер Сіті», «Баварії» чи хоча би «Мілана», зовсім інша. Гратимете так і надалі, ніхто і ламаного шеляга не запропонує.
Тим часом уже менше, ніж за три години знову займаймо місця біля екранів телевізорів. На домашній поєдинок київського «Динамо» з португальським «Порту» прогнози не такі песимістичні?
На фото: хапати, Тарасе, Роналду за футболку точно не варто. Так само, як і «косити» Серхіо Рамоса.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте