Пишу з надією, що надрукуєте мого листа. Його мене заставила написати безвихідь, в якій опинилася моя сім’я. Вже кілька днів нема грошей навіть на хліб. А ще потрібно купити ліки для сина та чоловіка. Вони є інвалідами і, щоб підтримувати свій стан здоров’я хоч як-небудь, треба постійно приймати лікарські препарати.
У мене зарплата маленька, ледве вистачає на два тижні. Субсидію дали — копієчку (32 гривні), половина моєї зарплати йде на комунальні послуги, а взимку взагалі не знаю, чи її вистачить усе оплатити. Стараємося економити, хоча майже нічого з того не виходить.
Уже давно шукаю якийсь підробіток, але не щастить. Мені вже за п’ятдесят, а таких робітників не дуже хочуть. У післяобідню пору в мене є трохи вільного часу, так що могла б погодитися десь попрацювати. Не раз давала оголошення в «Ria+», але все безрезультатно. Ось тому вирішила написати у вашу газету, надіючись, що станеться чудо і я зможу знайти додаткову роботу.
Найгіршому ворогові не побажаю ситуації, в якій ми опинилися. Надіюся на допомогу та розуміння роботодавців. Якщо хтось захоче мені допомогти з роботою, нехай зателефонує на номер (068)513-10-08.
ТЕРНОПОЛЯНКА
Фото з вільних джерел
Leave a Reply