Понад півтора року тривала робота групи молодих краян над створенням книги про Героїв Небесної Сотні — представників Тернопільщини. Нещодавно видання у 3D форматі, що увічнило подвиг славетних майданівців-земляків, представили в арт-галереї обласного центру. Захід відвідали рідні загиблих патріотів.
У трагічному лютому 2014 ідея написання книги про полеглих хлопців паралельно виникла у двох молодих людей: Ірини Кучерявої та Віталія Дембіцького. Роботу над нею вони розпочали окремо, але саме завдяки спільному задуму згодом познайомилися та вирішили співпрацювати. Тим більше, бачення майбутнього видання у них було схожим. Ірина і Віталій прагнули, аби розповіді про Героїв передавали усю повноту емоцій та були «живими» й містили лише правдиві, не перекручені факти. На жаль, немало видань про полеглих Небесної Сотні не вирізнялися такими характеристиками, тому ініціаторам хотілося виокремити своє дітище серед інших.
— Для нас було важливо поспілкуватися з батьками і родичами хлопців та дізнатися інформацію такою, якою вона була, — каже Ірина Кучерява. — Я дуже вдячна їм, що погодилися нам у цьому допомогти. Знаю, що це був дуже важкий досвід. Я перепрошую за те, що ми змусили їх пройти цей шлях ще раз.
Оскільки проект «Небесна Сотня: історія нескорених» виявився досить масштабним, то його втілення ініціаторам теж далося нелегко. Так, аби зробити історії про Героїв якнайбільш цілісними, довелося шукати волонтерів із письменницьким хистом.
— Знайти людей, котрі б вкладали у цю працю свою душу, було складно. Часто волонтери, які обіцяли опитувати близьких хлопців і записувати їхні спогади, не дотримували слова, тому у нас траплялися заміни, — пригадує Віталій Дембіцький.
Проте Ірина Григоринська, авторка розділу про Устима Голоднюка, — не з таких. Дівчина зазначає, що участь у проекті стала для неї чимось глибоко особистим і що протягом цього часу її життя крутилося навколо цього задуму.
— Ми з Устимом родом з одного містечка. У нас жартують, що тут усі всіх знають, але ми з ним не були знайомі. Я дізналася про нього лише після його смерті, була на похороні, — каже Ірина. — Прочитавши у соцмережі оголошення про набір учасників проекту, долучилася без роздумів. Хотілося акцентувати увагу на людських якостях, бо як демонструє історія, ніхто не любить абстрактних героїв.
Ірині вдалося поговорити із батьком, матір’ю, двоюрідною сестрою та хрещеною Устима, його друзями й однокласниками. Вони повідали дівчині про дитинство хлопця, мрії, захоплення, розповіли кумедні історії з його життя. Проте, як виявилося, зібрати спогади про Героїв було не настільки важко, як приступити до друку книги.
— Чи не найтяжчим був пошук фінансування. Доводилося звертатися до різних благодійників і меценатів. Коли у країні війна і армія потребує грошей, не всі готові допомагати із видавництвом книги, — зазначає Віталій. — Ще одним болісним етапом стала фінансова нестабільність в Україні, різкий ріст валют. Та сума, яку ми зібрали, виявилася зовсім мізерною. Через це репрезентацію книжки перенесли — спочатку ми планували цю подію на першу річницю Майдану.
Тепер, коли видання потрапило на полиці книгарень, хлопці та дівчата готові втілювати наступний етап свого проекту: спорудити пам’ятник Небесній Сотні. Зазначають, що всі кошти із продажу книги, яка наразі вийшла тиражем у тисячу примірників у комплекті зі спеціальними окулярами, направлять саме на цю справу, поєднавши таким чином творчу діяльність і благодійність. Молоді люди просять долучитися до доброго діла громаду міста, а своїх ровесників — підхопити їхню ініціативу і робити все, аби подвиги сучасних героїв не були забуті історією.
Фото авторки
Прокоментуйте