Останнього серпневого дня першокурсників Тернопільського державного медичного університету імені Івана Горбачевського урочисто прийняли у лави студентів. Посвяту тут найменують матрикуляцією, бо новачки отримують спеціальну книжку-матрикулу, в яку занесені всі практичні навики, які вони повинні освоїти упродовж року. Лунали під час заходу спільна молитва і напутнє слово почесних професорів. А далі — старт наповнених нелегким навчанням і цікавим дозвіллям студентських буднів. Про їх особливості розповів ректор вишу, доктор медичних наук, професор Михайло КОРДА.
Із шістдесяти країн — до тернопільського вишу
Як зазначає Михайло Михайлович, цьогоріч охочих обрати професію медика побільшало, тож набір відбувся успішно.
— Загалом було подано 7,5 тисячі заяв, що на півтори тисячі більше, ніж у 2014-му. Зокрема, на перший курс медичного факультету набрали стільки місць, скільки було заплановано, — розповідає ректор. — Ми виставили 450 місць, із них ─ 200 бюджетної форми, 250 контрактної. Не бракувало абітурієнтів, які хотіли стати стоматологами й фармацевтами, а також вступників на другий курс. Це так звані студенти з нормативним терміном навчання, тобто ті, які закінчили медсестринські коледжі. До речі, на стоматологічному і медичному факультетах ми збільшили цього року ліцензований обсяг.
Популярним осередком для здобуття освіти залишається Тернопільський державний медичний університет і серед іноземців. Тепер тут навчається понад півтори тисячі студентів з майже шістдесяти країн світу. Їх набір триватиме до середини листопада. Плануємо, що до цього часу будемо мати тільки на медичному факультеті 250 нових іноземних студентів.
Михайло Михайлович вважає можливість навчання іноземців однією із найвигідніших інвестицій в економіку країни. Адже вкладення робляться лише за рахунок інтелекту викладацького складу. Завдяки чужоземцям виш має змогу розвиватися і осучаснюватися, бо такі студенти платять за навчання майже в п’ять разів більше, ніж їхні вітчизняні колеги.
П’ять кафедр — у новий корпус
У зв’язку зі збільшенням охочих обрати почесну професію медика, університет зіткнувся з очевидною проблемою — навчатися студентам ставало все тісніше.
— Ми були змушені отримати в користування ще один корпус. Відкрили і освятили цей чотириповерховий будинок на вулиці Дорошенка, 7 першого вересневого дня, — розповідає ректор вишу. — Таким чином отримали для університету 1600 квадратних метрів нової площі. У це приміщення ми перенесли п’ять кафедр гуманітарного спрямування. Там переважно приступили до навчання студенти першого і другого курсів. Якраз тих, яких тепер найбільше — на другому їх 700, на першому матимемо стільки ж. У корпусі вже подбали про їхній комфорт під час навчання.
Не менш зручні у студентів і умови проживання. Університету належать чотири гуртожитки — два дев’ятиповерхові будинки, де можуть оселитися по 500 осіб, та два менші, чотириповерхові. Проте розмістити всіх студентів немає змоги, тому насамперед тимчасове житло отримують хлопці та дівчата, що належать до пільгових категорій. Потрібно зазначити, що в університеті роблять усе можливе, аби студенти почувалися в гуртожитку, як удома. Серед іншого вони можуть скористатися безкоштовним інтернетом у кафе і бібліотеці, здати речі в безоплатну пральню, користуватися тренажерним залом.
— Стараємося максимально оновлювати будівлі. Так, нині в першому гуртожитку на вулиці Живова встановлюють пластикові вікна, облаштовують гарне подвір’я. У третьому ─ на вулиці Клінічній теж зробили серйозний ремонт, — зазначає Михайло Михайлович.
А що ж до дозвілля? Воно не лише цікаве, а й наповнене здобуттям корисних навичок. Взяти хоча б літні школи, які щороку відбуваються в оздоровчому комплексі «Червона калина». Це — місце зустрічей здібних і талановитих студентів України та світу. Так, цьогоріч освоювали навички невідкладної медичної допомоги, проходили різноманітні тренінги, удосконалювали англійську мову, відпочивали і розважалися сто молодих людей. Половина з них — із Тернопільського державного медичного університету, решта — гості з Польщі, Болгарії, Грузії та ряду університетів України. Іноземців приїхало би й більше, якби не війна на сході.
Навчання ─ найважливіша частина студентського життя
Найважча і найважливіша частина студентського життя, звичайно, навчальний процес. Михайло Корда підтверджує: відвідуючи інші країни, впевнився, що студенти-медики практично не мають часу для сну. Не легше доводиться і українським спудеям.
— Надзвичайно велику увагу приділяємо практиці, бо в професії медика теорією не обійдешся. Уже з першого курсу студенти освоюють практичні навички. А з третього ─ вони працюють біля ліжка хворого. Там їхня основна аудиторія, — зазначає Михайло Михайлович.
І додає: сьогодні процес навчання став набагато комфортнішим, ніж якихось двадцять п’ять-тридцять років тому. Найголовніше — бажання молодої людини здобувати знання, а доступ до них в університеті налагоджений і відкритий.
— Під час матрикуляції професор Андрейчин ділився з нашими першокурсниками студентськими спогадами, — каже ректор. — Він зазначив, що у шістдесятих роках на цілу групу необхідна книжка могла бути в єдиному екземплярі, а на весь університет працював один професор. Тепер же у нашому виші майже дев’яносто викладачів із таким вченим званням.
Нема проблем і з підготовкою до занять. Усю необхідну інформацію хлопці та дівчата можуть віднайти на спеціальному онлайн-ресурсі у внутрішній мережі університету. А за потреби можуть навідатися й у відремонтовану бібліотеку, яка налічує півмільйона книг. До послуг студентів також лабораторії із сучасним обладнанням.
— Та головний наш привілей — це професорсько-викладацький склад, сформований десятиліттями, який має власні традиції. Сьогодні це потужний навчально-науковий колектив. У нас працюють відомі професори, які мають свої наукові школи, за чиїми підручниками навчається вся Україна, — ділиться здобутками Михайло Корда. — Окрім того, наш навчальний заклад здійснює широку міжнародну роботу. Ми уклали угоди з 36 медичними університетами світу, маємо спільні наукові проекти із закордонними школами. Наш виш регулярно відвідують іноземні вчені. Лише цього місяця чекаємо на візити науковців із Польщі, Австрії та Ізраїлю…
Фото Миколи ВАСИЛЕЧКА
Прокоментуйте