Зазвичай схожі конфлікти розв’язуються в стінах навчальних закладів, але в цьому разі обидві сторони дійшли зі скаргами та заявами до обласного департаменту освіти й науки та навіть до міністра С. М. Квіта.
До редакції звернулася заступник директора з навчально-виховної роботи Чортківської ЗОШ-інтернату, вчителька біології І. М. Петрас із проханням захистити її професійну гідність, оскільки 11 із 18 батьків учнів 10 класу домагаються її звільнення з обійманої посади. Точніше, за словами Ірини Миколаївни, голова батьківського комітету Н. Я. Кардинал, дочка котрої рік тому отримала за письмову роботу з біології 6 балів.
Перестрахувалися?
Як розповіла Наталія Ярославівна, конфлікт триває вже рік, але розгорівся не через низький бал. Просто одного разу її дитина принесла додому лабораторну роботу з біології, а як її виконувати — не знала. У підручнику матеріалу не було. Не було й конспекту. Наступного дня мама звернулася до І. М. Петрас, однак учителька, каже, не змогла відповісти на жодне із запитань. Тоді пані Наталія разом із іншими батьками попросила директора змінити вчителя. Він змінив. Але, за маминими словами, завуч почала зганяти злість на дітях і під’юджувати до цього декотрих учителів. Наприклад, свою наступницю в 9-А класі, вчительку хімії та біології М. М. Підвисоцьку, бо та начебто її родичка (брат однієї одружився із сестрою другої. — Авт.). Довелося знову просити змінити вчителя. І знову директор пішов батькам назустріч.
У заявах із проханням усунути І. М. Петрас із обійманої посади батьки зазначають, що під час ДПА в 9-А класі (до речі, дочка Н. Кардинал була звільнена від неї у зв’язку зі станом здоров’я) заступниця директора начебто створила таку напружену обстановку, що одна дитина знепритомніла.
— Ми звернулися до міського управління освіти з вимогою усунути з посади Ірину Миколаївну, але цього не сталося, — розповідає Наталія Ярославівна. — Тоді ми почали писати скарги у вищі інстанції. Була створена спеціальна комісія. Пані Петрас дали догану, але сказали, що фактів тиску на дітей нема, це підтвердило якесь анкетування. Після цього пані Петрас звинуватила мене в тому, що я порушую навчальний процес. Але в цій школі навчається моя дитина, і я повинна цікавитися її справами. Ми мусимо захистити своїх дітей.
Наталія Ярославівна стверджує, що І. М. Петрас чинить тиск на дітей через інших учителів, до яких батьки претензій не мають, адже розуміють, що люди дорожать роботою.
— Хай ця вчителька викладає біологію, ми не звірі, — зазначає мама, — але завучем вона бути не може.
…Мама Анжели Скрипник Наталія Михайлівна каже, що її дочка навчається в цьому класі лише другий рік — і їй тут дуже подобається. Про складну ситуацію з учителькою біології дізналася від інших батьків.
— Ми оцінками не гриземося, — запевняє мама, — але коли моя дитина прийшла до школи після виписки з лікарні й мусила відразу писати три контрольних, завуч не поцікавилася її самопочуттям. Зате поцікавилася у вчителя фізики, чому в дітей високі бали. І ще: після зборів, на яких ми озвучували претензії до завуча, деякі вчителі дякували нам і просили не відступати…
Іще двоє мам сказали, що не мають претензій до завуча — просто інші батьки таке про неї розповідали! Що вона не дає дітям спокійно написати екзамен, стоїть над ними, наганяє страху, спричиняється до стресів, що дуже строга до дітей, має вплив на інших учителів та може запросто «зіпсувати» дітям у майбутньому атестати.
Ошелешила мене відповідь однієї мами про те, що вона нічого не знає і до скандалу не пречетна, хоча чомусь підписалася під зверненням. Щонайменше здивувало мене й пояснення бабусі однієї з учениць про те, що вона підписувалася під проханням повернути до школи вчительку інформатики О. М. Луців. Щоправда, Н. Я. Кардинал стверджує: зачитувала текст заяви вголос.
І взагалі, готуючи документи, постійно радиться з юристами. До скандалів у стінах школи не опускається, бо сама психолог і вважає це некоректним. Обурюється, що декотрі вчителі намагаються обмовити її, вигадуючи різні нісенітниці начебто з її ще школярського минулого. І просить зауважити, що батьки натомість не нагадують заступниці директора неприємних історій із її професійного минулого в іншій школі. Їх цікавить теперішнє і майбутнє дітей. Його і відстоюють.
На захист колеги
В актовому залі школи зібралися, як мене запевнили, ті вчителі, котрі хотіли прийти. Котрі не хотіли — не прийшли. Згодом з’ясувалося, що їх просто не запросили. Аби не цитувати майже тридцятьох осіб, дозволю собі переказати їхні думки, тим паче, що всі вони зводилися до одного: Ірина Миколаївна вимоглива до себе, до колег та учнів і кращого завуча в школі не знайти.
Але проблема в тому, що адміністрація навчального закладу не працює злагоджено: директор і завучі самі по собі, а конфлікт із батьками тільки загострив ситуацію. Тож атмосфера в колективі напружена. Учителів турбує те, що батьки зневажливо обговорюють їх удома — і діти починають вважати, що одного вчителя треба слухати, а другого не обов’язково. Батьки останніми роками дуже допомагають школі й думають, що це дає їм право керувати вчителями.
А Ірина Миколаївна знає посадові інструкції, дотримується їх і від учителів вимагає дотримуватися, але не всім це подобається. Відповідальні до себе й до інших люди не потрібні нікому. І хто не хоче добросовісно працювати, того вимоглива завуч не влаштовує. А насправді в неї вагомі педагогічні досягнення, її діти займають призові місця на олімпіадах.
Конфлікт дав учителям підстави підозрювати, що Н. Я. Кардинал перевела свою дочку із п’ятої школи Чорткова до школи-інтернату також через скандал. Учителька хімії та біології М. М. Підвисоцька стверджує: на методоб’єднанні колега порадила їй відмовитися викладати біологію в 10 класі, бо мама Н. Я. Кардинал буде скаржитися на неї до обласного департаменту освіти, вже з’ясовувала, чи має та право викладати біологію.
…Педагоги в один голос стверджували, що завуч не чинить тиску ні на них, ні на учнів. Її просто принижують за вимогливість. Бо батькам нині важливі бали, а не знання їхніх дітей. І хіба можна назвати тиском те, що голова екзаменаційної комісії побачила в учня шпаргалку і зробила йому зауваження?
Математик Г. М. Дмитраш розповіла про інцидент на ДПА, яким так нажахали батьків. Насправді, каже, одна дівчинка відпросилася вийти — і дорогою до дверей у неї випали шпаргалки. Вчителі їх позбирали й відклали вбік. Дівчинка увійшла до класу заплаканою, тремтіла. Вочевидь, злякалася, що це може мати для неї погані наслідки. Однак їй не сказали й слова, а роботу вона написала на 9 балів. Що подумали батьки в коридорі, побачивши заплакану ученицю, — це вже інше питання.
Оскільки в конфлікті, про який ідеться, фігурує ім’я ще однієї вчительки — О. М. Луцків, котра начебто постраждала від тиску завуча й змушена була піти з роботи, то Г. М. Дмитраш пояснює це таким чином. Після іспиту з інформатики Оксана Михайлівна бралася перевіряти роботи, а правильних відповідей не мала. До того ж завуч знайшла в одного з учнів шпаргалку й помітила, що вчителька збирається оцінити неправильну відповідь як правильну. За словами Ірини Миколаївни, до перевірки залучили методиста, — і робота, яку О. М. Луцків хотіла оцінити високим рівнем, виявилася написаною на середній. А ще завуч змусила вчительку інформатики написати пояснювальну записку щодо виправлень оцінок у журналі. Унаслідок цього О. М. Луцків написала на завуча скаргу в департамент освіти й науки ОДА, в якій детально пояснила, як її принижували у школі.
Декотрі з учителів справді пригадували школярське минуле очільниці батьківського комітету. Що й вона, мовляв, прийшла в дев’ятому класі до інтернату з п’ятої школи за високими оцінками, бо там не вдалося домовитися. І нині хоче для своєї дитини високих балів. Тут буде доречним зазначити, що Наталія Ярославівна категорично спростовує ці закиди. Жодної трійки в школі, каже, не мала, закінчила училище з червоним дипломом, курси косметолога, масажиста, психологічний факультет університету.
У лавині конфлікту
Лавина конфлікту захопила й інших учителів. Батьки почали звинувачувати вчителя фізики П. В. Мартинюка в тому, що обзиває дітей. За його ж словами, він якось зробив учням зауваження, що, сидячи за партами, позакладали ноги на перекладини для портфелів. «Ви не парнокопитні, ви — люди», — сказав учитель, і тепер подейкують, що він називає дітей парнокопитними. Саме Павло Володимирович був класним керівником у 9-Б класі й стверджує: батьків його учнів Наталія Кардинал, чия дочка навчалася в 9-А, змусила підписати заяву проти завуча, бо вони з Іриною Миколаївною ніколи не контактували.
По другий бік барикад опинилася класний керівник 10 класу О. Р. Дутка. Вона має підстави вважати, що з її дітей зробили «монстриків», а з їхніх батьків — «монстрів» (а вчителі відгукувалися про клас тільки позитивно, в тому числі про талановиту і товариську Таню Кардинал. — Авт.). Складна ситуація, каже Оксана Романівна, відбилася на її здоров’ї. У колективі вчительці некомфортно. Він розколовся на тих, хто підтримує завуча, і тих, хто не боїться казати правду. Вона, мовляв, за справедливість, тому захищатиме дітей. І водночас обурилася, хто дав мені номери телефонів батьків і дозволив опитувати їх.
А ось директор навчального закладу Олександр Ковальчук запевняє: завжди захищав і буде захищати вчителів, хоча в даному разі це непросто. Жодної скарги на завуча не отримував, проте бачив скарги до вищих інстанцій. На запитання, чому конфлікт не розв’язався в стінах школи, директор відповів, що з його боку вструтитися в суперечку кардинально було б неетично, адже в 10 класі навчається його донька. До Ірини Миколаївни як до фахівця директор не має претензій, але, каже, заступниця повинна більше працювати з батьками.
Іще одна деталь. Моя зустріч із учителями відбувалася за плечима в директора. Ірина Миколаївна запевнила, що поставила Олександра Андрійовича до відома, а він стверджує, що дізнався при мій приїзд безпосередньо перед ним. Оскільки мав перевірку, долучитися до розмови не міг. Просив дочекатися його, але мені цього не передали. Хай там як, та директор не обурювався, звідки я взяла номер його телефону, і відповів на всі мої запитання.
Крім численних телефонних розмов, я ознайомилася із 16-ма (!) документами: заявами, зверненнями, пояснювальними і доповідними записками тощо. У відповіді на звернення батьків начальник управління освіти Чортківської міської ради Т. В. Яремко повідомила, що анкетування в класі засвідчило: тільки двоє з одинадцяти учнів, чиї батьки вимагають усунути завуча з посади, категорично не сприймають І. М. Петрас. Класний керівник заперечила факт тиску на неї з боку директора й завуча. А семеро з дев’яти батьків, котрі прийшли на розмову з членами комісії, не зуміли пояснити, як тисне на їхнії дітей І. М. Петрас. Щоправда, очільниця управління визнає: порушення в організації методичної роботи завучем зафіксовані. Вона не належним чином виконує деякі посадові обов’язки, не може порозумітися з батьками, а ще — не дотримується педагогічної етики, за що й отримала догану. «Прошу вибачення за нетактовну поведінку заступника директора…», — йдеться в листі до батьків Т. В. Яремко. Отже, таки є за що перепрошувати?
Директор департаменту освіти й науки облдержадміністрації Л. Л. Крупа відповів батькам приблизно те ж саме. Додав, що, за інформацією класного керівника О. Р. Дутки, морально-психологічний клімат в учнівському колективі позитивний. А порушення в роботі школи-інтернату має усунути місцеве управління освіти й притягнути винних до відповідальності.
— Директор мене вмовив на догану, щоб заспокоїти батьків, сказав, що через місяць зніме, — скаржиться завуч. — А через три тижні попросив написати заяву на звільнення з посади. Я готова була це зробити, бо руки опустилися, але вчителі кажуть, що я мушу відстояти свою професійну гідність. Я навіть попросила вибачення в Наталії Кардинал, хоч і не відчуваю своєї вини…
Оскільки вибачення і догана спокою до школи не повернули, І. М. Петрас пустила в хід «важку артилерію». Зібрала докази того, як саме зловживав своєю посадою директор, і того, що її зауваження до деяких учителів таки мали підстави. Мовчала, каже, про це досі, що не хотіла виносити сміття зі школи. Та оскільки нині її безпідставно обмовляють, вирішила захищатися. Тож крапку в цьому скандалі поставлять, мабуть, не вищі освітні інстанції, а правоохоронні органи.
Насправді ця ситуація, як зазначив один із освятянських чиновників, не варта і виїденого яйця. В галузі освіти нині так багато проблем, а ми привертаємо увагу до дріб’язкового конфлікту двох людей. Та, як бачимо, вже далеко не двох, бо щонайменше на два табори розкололися і батьки, і вчителі. Від того всього мені хочеться помити руки і попросити вибачення у… дітей. І від імені їхніх учителів та адміністрації навчального закладу, і від імені батьків, бо таким чином конфлікти не розв’язуються. Тим паче в школах.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте