У редакцію нашої газети звернувся садівник-аматор Михайло Мелех із Тернополя. Чоловік розповів: у селі Гаї-Розтоцькі, що на Зборівщині, здійснив свою давню мрію — посадив майже сім десятків плодових дерев.
Проте з кількома із них має клопіт: дерева виявилися зовсім інших сортів, ніж передбачалося. У тому, що в його саду у 2009 році прийнялися не ті саджанці, пан Михайло винуватить підприємців із Діброви на Кременеччині, які торгують молодими деревцями із розсадника «Новий сад». Мовляв, ті продали йому щепи інших сортів.
«Минулого року зародила Конференція — відомий у Європі сорт, який славиться смачними соковитими грушами. Проте плоди мого дерева виявилися не такими, а дрібними, з якимсь в’яжучим смаком. Я змушений був просити у продавців живець для перещеплення, але для цього до підприємців довелося багато разів телефонувати, — розповідає Михайло Мелех. — Цього ж року зародила Бера боск, і виявилося, що груші знову не відповідають стандартам сорту. Також маю сумніви і щодо Олів’є де Серр, бо в описі буклету від продавців і книжці різняться критерії сорту. До диких форм належать і придбані в них Тибетський абрикос та яблуня Антонівка — вони маленькі, з колючками».
Садівник-аматор шкодує не так за грошима, як за втраченим часом. Адже щоб дочекатися урожаю від дерев потрібно зо шість років.
За поясненням у цій ситуації ми звернулися до одного із продавців саджанців Андрія Середовича.
«Так, пан Михайло й справді купував у мого покійного батька дерева. Я не знаю, як таке могло статися, бо в нас сорти на 99 відсотків відповідають своїй назві. Ми завжди даємо клієнтам гарантію на приживлюваність і сорт. Тобто, якщо за рік дерево не прийнялося, його безкоштовно замінюємо. Гарантія діє і тоді, коли дерево не відповідає сортові. Я пропонував зробити такий обмін і пану Михайлові, от хоча б на останньому ярмарку сільськогосподарської продукції в обласному центрі. А він натомість мене питає, що йому робити з п’ятьма роками, витраченими на вирощування саджанців. Але ж я не Бог, не можу йому їх повернути. Крім того, каже, аби я приїхав до нього в село і власноручно перещепив ті дерева, — розповідає приватний підприємець. — Мені дивно чути такі претензії, бо раніше в нас проблем ніколи не виникало. Деякі люди тривалий час купують дерева у великій кількості — і всі задоволені. Та й навіть, коли взяти той самий саджанець Бера боск, то сплутати його практично неможливо через специфічну кору».
Зрештою, каже пан Андрій, проблему таки треба розв’язувати на місці. Оскільки вся його продукція паспортизована, кожне дерево має етикетку зі своїм сортом, короткою характеристикою і ціною, то пан Михайло мав би представити їх як доказ, бо часто люди банально плутають різновиди придбаних саджанців.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте