Кілька років тому у Львові рятівникові Відня, уродженцю підкарпатського села Кульчиці, що на Львівщині, козацькому полковнику Юрію Кульчицькому на площі Данила Галицького встановили пам’ятник, який сьогодні викликає особливий інтерес численних зарубіжних туристів, насамперед з країн Євросоюзу.
Адже Юрій-Франц Кульчицький назавжди увійшов в європейську історію, як видатний воєначальник і рятівник Відня під час турецької навали в другій половині XVII століття. А за свої заслуги козацький ватажок, котрий вирішив після битви вийти на спочинок, на його власне прохання, отримав від вдячних австрійців не дуже зрозумілу для них тоді винагороду: всі захоплені у ворога запаси кави в зернах (близько 300 мішків). Справа в тому, що свого часу він потрапив у турецький полон і кілька років провів у Бессарабії та Криму в якості «розконвойованого» привілейованого заручника, допоки з полону славетного козака не викупили його бойові побратими та родичі. Там він і долучився до споживання ароматної турецької кави в тамтешніх кав’ярнях. Тому й знав технологію приготування тоді невідомого в Європі напою, заснувавши потім у Відні кавову традицію, яка достатньо швидко отримала всезагальне поширення не тільки в Старому Світі, а разом з першими хвилями еміграції дійшла через океан і до Нового світу!
Справедливості заради слід зауважити, що початкові спроби відкрити перші кав’ярні в Європі робилися і до нього вірменськими та єврейськими купцями. Але справа в тому, що через майже смоляну густоту та терпко-гіркий смак, які так полюбляли тодішні турки та араби, новий напій спочатку особливого успіху серед європейців не мав, а Ватикан навіть оголосив його «чортовою сажею». Але саме Кульчицький ввів в його приготування те «ноу-хау», яке задовольнило навіть церкву: він почав додавати в свіжозварену каву вершки і цукор!
Спочатку він сам розносив свою каву на срібному підносі вулицями міста, а потім відкрив і першу кав’ярню. Новий трунок набув такої популярності серед віденців, що через деякий час в багатьох місцях австрійської столиці почали діяти подібні заклади, а Кульчицький очолив окреме співтовариство продавців кави. Австрійці й досі пам’ятають і шанують українця, бо саме йому вони зобов’язані знаменитою на весь світ віденською кавою. Ще в 1862 р. одна з віденських вулиць було названа на честь Юрія-Франца Кульчицького – Kolschitzky-Gasse, а в 1885 р. на одному з наріжних будинків цієї вулиці була встановлена його бронзова скульптура. Це одягнутий у турецький стрій козак, який тримає тацю з невеличкими філіжанками кави. Також у Відні й понині існує популярне кафе з промовистою назвою «Grand Cafe Zwirina zum Kolschitzky».
На жаль, така шанована в Західній Європі фігура Юрія Кульчицького досі залишається не дуже відомою в сучасній Україні. Між тим саме Кульчицькому місто Лева, де він також відкрив перші в Україні кав’ярні, сьогодні зобов’язане справжньому кавовому буму, й до якого підчас щорічних фестивалів, долучаються сотні тисяч вітчизняних і зарубіжних туристів. Тут його дійсно пам’ятають і шанують. Нинішній львівський пам’ятник роботи скульптора Романа Кікти виготовлений із бронзи, а постамент – з граніту. А, щоб розкрити образ Юрія Кульчицького повністю, тут присутня геральдична стела, на якій зображений герб роду Кульчицьких. Алегорія зброї говорить про те, що він був славним лицарем. Мішок, з якого висипаються кавові зерна і перетворюються на золоті монети, символізує, що Юрій Кульчицький був і хорошим підприємцем – як би сказали, за теперішніх часів, ресторатором. А класичний кавник і паруюче горнятко свідчать, що саме він навчив культурі споживання кави всю Європу. І нарешті, козацька сережка у вусі, тобто «кульчик», символізує те, що він власне і є Кульчицький.
Ігор ГАЛУЩАК
Львів
Фото автора
Прокоментуйте