Так в «найкращих» традиціях нашої журналістики вже склалось. Під час виборчої кампанії працівники місцевих ЗМІ працюють в поті чола. І чого тільки не побачиш на сторінках газет – все там є, а ти лиш вибирай на власний смак. І джинса в безмежній кількості, і використання нині модного чорного PR, і справжнісінька війна компроматів (в народі це називається просто – поливання брудом).
Одним із методів, який завжди в тренді у працівників ЗМІ – соціологічний PR. “Що це таке?” – запитаєте ви. Це прості соціологічні опитування, які публікуються на сторінках газет. Їхнім даним ми, як правило, довіряємо без всіляких “задніх” думок. Проте, на відміну від простих опитувань, соціологічний PR має кілька своїх “козирів”.
Неймовірні статистичні дані: 70, 80 і навіть 90% населення голосуватиме-обиратиме такого-то “файнющого” кандидата. Така неймовірна інформація аж дух перехоплює. Проте, наслідком нашої довіри до цих опитувань стає славнозвісний ефект фургона з оркестром. Багато про нього не писатиму, скажу лише одне – суть цього ефекту полягає в тому, що люди «пристають» до думки більшості.
Результати таких маніпулювань громадською думкою просто неймовірні! Громада, прочитавши кілька таких «опитувань», змінює свої погляди і переконання, і голосує за всіляких «файнющих» кандидатів. І це все робить з думкою: «Він і так переможе на цих виборах».
Тетяна Вітенько,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Ілюстрація авторки
Прокоментуйте