Виступами в словенській Поклюці найсильніші стріляючі лижники планети завершили третину змагальної дистанції чергового Кубка світу. Переїзд із рівнини в гори для українських біатлоністів видався не надто успішним: на відміну від перших двох етапів, на п’єдестал пошани нікому піднятися не вдалося.
Однак не мають, звісно, слушності ті з уболівальників чи «майстрів» пера, хто відразу ж поспішив завести мову про «провальні» виступи навіть лідерів збірної. Хоча би заради поваги до спортсменів, які своїми успіхами вже неодноразово прославили нашу країну.
Зрештою, про любителів негайно змінювати милість на гнів автор цих рядків згадував у попередній розповіді. Категоричні, а, головне, поспішні і необ’єктивні висновки, зазвичай, властиво робити тим, хто ніколи спортом вищих досягнень… не займався. Інакше поцікавилися би «фізкультурники», які колись у дитинстві м’яча ганяли, чи надто це легко, пробігши на «максимальному» пульсі лижнею сім кілометрів 800 метрів (із урахуванням штрафних кіл за дві незакриті на відстані 50 метрів мішені) відстати від переможниці спринтерських перегонів, як це вдалося олімпійській чемпіонці Олені Підгрушній, лише на одну хвилину і 45 секунд.
Ні, звичайно, вихованка тернопільських обласних ФСТ «Колос» і «Динамо» передусім сама не була задоволена підсумковою 42-ю позицією, яка вперше не принесла залікових балів. Та на те вони і невдачі, аби відразу постаратися зробити висновки, вже до наступного старту внести необхідні корективи. Всі ж бо разом, спортсмени, тренери, медичний і технічний персонал, не могли не побачити: без необхідної акліматизації в горах, особливо на підйомах, наші атлети «задихалися». Та і лижі, відверто кажучи, не надто були налаштовані на «швидкий» біг.
Одне слово, коли подруги по збірній змушені були вже наступного дня виходити на гонку переслідування, то Олені, участь якої в першій у сезоні гонці з масового старту нічого не могло поставити під сумнів, вирішили дати день перепочинку. Цікаво, чи минулої неділі, 20 грудня, коли Підгрушна в суперечці тридцяти кращих стріляючих лижниць планети виборола шосте місце, хтось із критиків хоча би подумки вибачився перед нею. Чи знову просто змінили гнів на милість?
А ось іншому нашому земляку Дмитрові Підручному в Поклюці довелося викладатися з максимальною самовіддачею на всіх трьох дистанціях. Після аналогічного з Оленою не досить вдалого виступу в спринті (43-місце, з відставанням від лідера на одну хвилину 41 секунду) капітан чоловічої збірної в переслідуванні зумів випередити майже два з половиною десятки конкурентів. Аж ніяк, до речі, не випадково. І за швидкістю проходження дистанції увійшов до десятки кращих, і не закрив лише останню, двадцяту мішень.
Тож цілком заслужено, як представник елітної групи з 25-ти кращих, єдиним з українців вийшов на дебютний мас-старт. Після завершальних же перегонів, де фінішував 24-м, аналогічну позицію займає і в загальному заліку. З небезпідставними надіями на подальший відчутний прогрес.
Не може не тішити і та обставина, що приклад із лідерів тернопільського біатлону беруть юніори. Теж наприкінці минулого тижня в італійському Мартелл-валь Мартелло стартові спринтерські гонки другого етапу юніорського Кубка світу принесли подвійну перемогу вихованці «Колоса» Марії Кручовій і динамівцю Віталієві Трушу. Наступного дня теж засвідчили, що готові до боротьби з найсильнішими ровесниками планети, посівши відповідно шосте і сьоме місця. А їхня ровесниця Анастасія Меркушина в складі другої збірної України продовжила стабільні виступи на Кубку IBU. В австрійському Обертіллаху, де відбувся третій етап, в індивідуальній гонці фінішувала двадцятою, в спринті — восьмою. А це означає, що на новорічно-різдвяну перерву старша донька подружжя Ірини та Олега Меркушиних пішла третьою в загальному заліку турніру, лише на 37 балів відстаючи від лідера, росіянки Галини Нечкасової.
На фото: у Поклюці українські біатлоністи мали надзвичайно відчутну підтримку.
Фото із сайту Федерації біатлону України
Прокоментуйте