Нещодавно в Українському домі «Перемога» відбувся фестиваль «Родинне джерело». Чотирнадцять талановитих тернопільських родин репрезентували своє мистецтво.
Вишивки, вироби з бісеру, аплікації, малюнки, ляльки-мотанки, малярські шедеври та ще багато інших цікавих робіт можна було розглядати, фотографувати, а ще — вболівати за їхніх творців. Адже кожен глядач мав змогу взяти участь в конкурсі глядацьких симпатій і обрати найкращу родину, чия робота була представлена на виставці.
«Творчість у родин різноманітна, а головне — невичерпна. Щороку на такому фестивалі ми можемо спостерігати за її проявами й, звісно ж, долучатися і творити щось прекрасне у своїй сім’ї, — каже організатор фестивалю, директор Центру творчості дітей та юнацтва Світлана Миханчук. — Адже спільна робота, захоплення гуртує, об’єднує родини, а коли міцна сім’я — міцна й держава».
Для всіх присутніх на родинному святі співали й танцювали колективи центру творчості: народний театр пісні «Співаночка», ансамбль «Карамельки», народний театр танцю «Посмішка», а також радували своїми виступами самі учасники родинного свята.
«Музика — душа моя» — це кредо родини Гук. Мама, Ліля Михайлівна, педагог Центру творчості, захоплюється співом та кулінарією, а донечка Яночка, учениця четвертої школи, любить малювати, виготовляти аплікації, танцювати і, звичайно, співати. Вони разом виконували пісню «Подарунок» і перемогли у номінації «Сучасний вокал».
Чудовим танцем «Від серця до серця» радувала глядачів родина Пак. Мама, Мар’яна Дмитрівна, і три донечки — Аліна, Каріна та Юстина, учениці школи №14 Тернополя, захоплюються вишивкою, бісероплетінням. Кажуть, що творчість — це все їхнє життя. А перемогли вони в номінації «Сучасне хореографічне мистецтво».
Володаркою глядацьких симпатій стала родина Стовпяк, для якої творчість — це натхнення та радість душі, а перемогу її творчі «складові» здобули в номінації «Рукоділля».
Дипломами та подарунками відзначили всіх учасників свята. Фестиваль «Родинне джерело» проводять традиційно вже понад десять років поспіль. Участь у ньому можуть взяти родини, в яких батьки й діти, братики і сестрички, бабусі й онуки вміють щось спільно робити. Співати чи танцювати, вишивати чи в’язати, — не має значення. Основне — берегти традиції і дарувати радість.
Наталя КОЛОДІЙ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте