Такво сі дивлю, як наша міліція і решта тих, же себе «органами» називают, лапає суперпорушників, як на допити їх водит мало не за руку, як браслетики чіпає, як ходит-просит щось там підписати і явитися до судді чи прокурора, та й думаю: от простому народові би така обслуга…
Ото втрафило моєму сусідові полізти на фермерське поле за капустою. Бідака багато не хтів — кілька головок, аби взимі до фляшки мати чим закусити. Аж тутка, як на зло, сам фермер над’їхав і злапав горопаху. Змолотив його на збитий горох сам. Тоди повіз у район в міліцію. Там, казали, сусіда сікли, як тую капусту. До суду справа не дойшла — зобачили, що садити не було кого і грошей витрясти не було з чого. То лишили сусіда в спокої. Теперка він не то що не п’є, а й не закусує — вибиті зуби нема за шо вставити, а желудок після «профілактичної бесіди» у відділку їдла майже не приймає.
А кілько в нас у районі, а в області, а в державі було тих злодіїв — не перелічити. І нинька є. Ніяк із кабінета не викуриш — ані ладаном, ані смородом, ані часником, ані цибульою. Як пролізли в політику, а звідтам — до корита, то тєжко вигнати.
Йой, згадав про цибулю. Чистив днями її кожухи та й подумав, же давно не рихтував цибуляні оладки. Коло них багато мороки не тре: 5—6 цибулин, дві яйци, сіль до смаку і муки, аби тісто вийшло, як на звичайні оладки. Цибулю тре дрібонько посікти, дати солі, лишити на 15—20 хвилин, жеби вм’якла, тоди зляти рідину, вибити яйці, всипати муки, закалатати тісто і вйо на пательню смажити.
А як маєте час, то можете трошка цибулі притримати і для грибних котлеток. Там тілько їдну велику цибулю тре.
Півкіля печериць помийте, почистіт, наріжте дрібно, посмажте до готовності на пательні. Покришіт їдну цибулину, а ще замочіть у молоці кілька скибок білого хліба, тоди віддусіт. То всьо перемеліт на м’ясорубці (гриби, хліб, цибулю), фарш посоліт, поперчіт і вдусіт зубчик-два часнику, вибийте дві яйци. Тоди лижкою сформуйте котлетки, обкачайте в сухарах або перемеленому сухому хлібі і смажте в олії на пательні до готовності. Окремо рихтуємо соус: смажимо на сухій пательні дві лижки муки, тоди додаємо дві лижки масла, потім ляємо 200 грам сметани і як маєте в запасі — 100—150 грам бульйону. Солимо і перчимо до смаку. А теперка можете варити бараболі або, жеби час не витрачати, хапайтесі за хліб і вйо до наминання.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте