Маєм знов про що балакати в маршрутках, коло плиток і перед телевізором. Їден дядько з їдної газової конторки має таку місячну зарплату, як моя зібрана за майже 70 років мінімальна пенсія.
То майже мільйон без 50 тисяч. Отаво, люди, ми за ціле життя, гаруючи день і ніч, ледве назбируємо той мільйон. А деякі люди примудряютьсі за місяць втовкти таку копійку. Я сі надію, же йому такий оклад не за то, що я чи ви економимо кажний куб газу і спимо мало не в куфайках та під десятьма ковдрами. Чи не за то, же по селах мусимо товкти патички і палити в грубці. Читавім, же в прем’єра зарплата й то менша — офіційно трошка більше 10 тисяч. Правда, неофіційно порахувати точно ніхто не годен. Але то ж смішно, нє? Гейби той чоловік сам труби паяє, сам вентиль на кордоні під обстрілами терористів крутит і власними руками нафту й газ по тих трубах помпує. Ну, якби він одноосібно то всьо робив й усю державу нафтою і газом забезпечував, то міг би таке добро заслужити.
Мій сусід всьо життя проробив у колгоспі. На нім висіла вся ферма, бо заготовляв корми, товксі по районі, аби де ліпше їдло худобі вибити, вакцину і всьо решту. Ніби й начальничок був, але як тре, то міг полізти в яму силос складати, на тракторі гній вигребти і вивезти, техніку поремонтувати. В результаті під час ремонту січкарні лишивсі без руки. Колгосп заваливсі, худоби не стало, всьо розікрали-розібрали, і хлоп лишивсі з мінімальною пенсією та інвалідністю. І ніякої подяки за то, що стратив здоровля. Та й далеко не тре йти — нинька хлопці на передовій воюют. Кілько з них інвалідами сі зробило, а кілько додому не вернулисі. Хіба з них хоць їден має за то 50 чи 100 тисяч? При нинішніх цінах і «міні-зарплатах» вистачає тілько бараболь купити і жменю зерна для курки.
Поки пам’ятаю за бараболю, то нате рецепта картопляного рулета. Для него нам тре 800 грам уже вимнятих бараболь. До них вибийте дві яйци, посоліт до смаку і додайте неповну шклянку муки. Замісіт тісто. На пательні підсмажте покришену цибульку, півкіля м’ясного фаршу, пару лижок томатного соку. Посоліт і лишіть на 15—20 хвилин сі тушити. Бляшку змащуємо олією, посипаємо сухарами або мелемо черствий хліб, на ті сухарі викладаємо розкачане тісто. На него — начинку і закручуємо в рулет тісто. Можна зверха помастити збитим жовтком. Печемо при температурі 180 градусів, аби добре сі зарум’янило. Готове студимо і наминаємо.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте