Християнська правдомовність має глибокий релігійний характер. Християнин відповідальний за те, що вимовляє своїми устами: «За кожне пусте слово, яке скажуть люди, — дадуть відповідь судного дня за нього» (Мт. 12:36).
Кожне слово належить трактувати з особливою пошаною, а тому слід уникати пустослів’я, багатослів’я, лихослів’я, брехні, а особливо проклять. У житті буває, що людина в час сліпої ненависті, заздрості, смертельної образи посилає іншій прокляття, не усвідомлюючи того, що такі грубі слова з викриками і побажаннями зла здатні відбиватися у хвильовий геном і, як агресор, руйнувати біополе (ауру) своєї жертви, призводячи до значної втрати внутрішньої енергії і, як наслідок, виникнення різних хвороб. Проте, якщо звинувачення безпричинне, то постраждає той, хто звинуватив.
Найтяжчим прокляттям є материнське, яке веде іноді до спотворення життєвих доріг дітей: чварів у сім’ї, психічних захворювань, самогубств. Усунути його можна лише через прощення та щиру молитву. За цим люди спостерігали протягом тисячоліть, вважаючи, що прокляття — це великий гріх, бо за провини предків розплачуються наступні покоління.
Прикладом є трагічна доля родини Кеннеді. Патрик Джозеф Кеннеді був бандитом з великої дороги. У 50-х роках ХІХ ст. він вбивав людей, грабував, на чому і збагатився. За це він був проклятий і над поколіннями нависло родове прокляття, погана карма. Протягом шести поколінь ніхто із родини Кеннеді природною смертю не помер — людей вбивали, вони гинули в авіа- й автокатастрофах, від генетичних хвороб та ін.
І в наш час усі ті злочинці, які в період лихоліття та після війни займались розбоями, грабежами, в яких руки були у чужій крові, а також кадебешники репресивно-карального апарату рідко помирали природною смертю. У 60—70-х рр. минулого століття в період розгулу атеїзму закривалися церкви, з них знімали хрести, нищили церковне майно, храми перетворювали на склади та спортзали, по селах
партактивісти за дорученням райкомів руйнували каплички, хрести на вулицях і полях, які часто були свідками певних подій для пам’яті нащадків. Грішників, що зважилися на такі страшні справи, люди часто за це проклинали, і кара Божа не барилася. Їх переслідували хвороби, травми, безумства, а їхні роди зникали з лиця землі, — такий закон розплати за гріхи.
Спочатку про це говорили людям священики, а тепер до духовенства приєдналися і вчені. Вони досліджували, чому слова можуть ранити, адже існує прислів’я: «Слово лікує і слово ранить». Виявилося, деякі слова страшніші від мін, розриваються в генетичному апараті на клітинному рівні (хромосоми розриваються, вкорочуються, міняються місцями молекули ДНК), змінюючи спадкову програму, викликаючи мутацію, що призводить до виродження. На цей феномен несподівано наткнулася група дослідників під керівництвом вченого Петра Гаряєва. Вони створили апарат, який трансформує людські слова в електромагнітні коливання, здатні впливати на молекули спадковості ДНК. Дослідження проводили на рослинах. З’ясувалося, що сказані добрі слова викликали бурхливий ріст рослин, а також від них проростали «вбиті» радіацією зерна пшениці. Висловлені ж погані слова спричиняли в рослин мутагенний ефект. Таке ж відбувається в клітинах усіх живих істот, у тому числі і в людини, оскільки діє так званий універсальний закон.
Відомо, що завдяки молитвам до святих зцілювалися безнадійно хворі. Спеціалісти стверджують, що молитва — це чітко підібраний вібраційно-енергетичний код зі своєю внутрішньою структурною спрямованістю. Він з’єднаний із космосом та здійснює очищення тіла від негативних енергій, емоцій, стресів. Потрібно дотримуватися важливої умови: молитися серцем, вкладаючи в молитву душу. Тоді ми зможемо відчути поміч незримого охоронця, покровителя — Господа Бога.
Стефан ГРИЦЬКІВ,
заслужений лікар України, почесний житель міста Чорткова.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте