Я думав, же бойня кріслами в Раді сі скінчила, як і мордобої в Шустера. Ну, бо Майдан був, война на сході донинька гримит. Коли вже там є час і сила кулаками махати. Аж нє.
В нас гени регіоналівські ще довго будут грати. Во завидівім, як депутат депутатку фляшкою по голові трісьнув на тамтім тижню — і сам мало не впав. Вже би’м сі не дивував тим поганим дядькам з москальських серіалів, вони там всіх лупашат, аж березові гаї шумлять. Але в нас жеби таке-во сі робило…
То як у тотій пісеньці Розенбаума: «Гоп-стоп, ми подойшлі із-за угла…» Таке враження, ніби самі кримінальники в парламенті сі позбирали. Всьо їх нервує: не так сказали, не так сі вкланяли. А ото нас, простих українців, які на ваші мордобої по телевізору сі дивлят, знаєте, що нервує? Що за газ нема чим платити — то раз. За світло — два. За пігулки — три. За хліб — штири. І так на цілий список. То нам всім тим, же за, як-то мудро кажут, «межею бідності», прийти зо шкляними фляшками і кожному з вас в голову тоже давати? Ви ж такий нам приклад по телевізорах показуєте, нє? А в нас нерви — ого-го!
Від тих нервів вже їден в Росію втік, кількоро з вікон попадали. Але, певно, заскоро ми сі вспокоїли. Пішли пшеницю сіяти, бараболі садити, їсти варити. І во видим, же знов сі починає. У нас сего року в криницях у селі вода пропала. Може, вас би нерви взєли від «турботи за народ» і ви би їдно з другим приїхали та й привезли пару бочок питної на село замість об свої черепки розбивати-розливати, га? То що за люд пішов — хліб розкидає, воду розливає, кровцю проливає. Та йди їдне з другим на передову і там так лупаш із пулємьота, жеби жадного сєпара в Україні сі не лишило. Нерви, бачте, в них…
А в мене як нерви, то я не фляшки б’ю, а їсти рихтую. Маю такого-во рецепта печива.
Взєти 300 грам муки, всипати до неї 500 грам пудри, вимішати, вибити їдне яйце, вляти розтоплених 150 грам масла і всипати пачку ванільки та дві чайних лижки порошку до печива. Потримати тісто на зимнім годину, тоди взяти м’ясорубку, поставити насадку з фігурним вічком, як то є спеціяльно для тіста, і по кусочку вкладати та й молоти тісто. Розігріти духовку до 180 градусів, підрихтувати пару бляшок, посипати мукою і викладати на них тісто. Пекти, жеби сі зарум’янило. Тоди підрихтувати пудри, обкачати в ній тепле печиво і можна наминати.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте