Уряд останнім часом активізувався у бажанні дбати про населення. За словами прем’єр-міністра Арсенія Яценюка, в країні з’явилися ресурси, щоби з травня підвищити зарплати і пенсії. Уряд обіцяє ухвалити відповідну постанову, щоб це відбулося без зайвих бюрократичних процедур. Прем’єр доручив Мінсоцполітики терміново (!) підготувати постанову Кабінету міністрів про підвищення соціальних стандартів. Документ передбачатиме автоматичне підвищення зарплат і пенсій без зайвої бюрократії. Про це йшлося під час позачергового засідання уряду.
Ключове питання в цій історії: на скільки підвищать зарплати й пенсії і як це відіб’ється на наших гаманцях. Арсеній Яценюк нагадав, що уряд вирішив провести перший етап підвищення соціальних стандартів з першого травня на шість відсотків, а парламент підтримав це рішення Кабміну. Протягом року передбачають ще одне підвищення на шість відсотків, а загалом до кінця року — на дванадцять.
Тобто настільки, наскільки в бюджеті запланована інфляція. Але ж ми знаємо, що плани у влади одні, а реальність у країні інша. Бо ж, наприклад, торік інфляція — подорожчання життя — сягнула понад 43 відсотки, а в бюджет закладали 13 відсотків. Ще приклад владних «розрахунків», яким ми маємо вірити. В бюджеті вже нинішнього року закладали вартість гривні на рівні 24,1 за долар США, а маємо — понад 26 гривень уже на початку року.
Думається, що ціни й тарифи «з’їдять» усі доплати. Та й попереднє підвищення, про яке згадує прем’єр, для багатьох виявилося лише розчаруванням. Редакція нашої газети отримала чимало листів від читачів, у яких ті розповідали, як чекали обіцяних 13 чи 19 відсотків до пенсії, а отримали всього по 6—10 гривень дорахувань. Чи наповнюватиме таке рішення наші гаманці — питання ще й з огляду на те, що кількість тих, хто отримує субсидії, збільшується. А це означає, що багатшим наше суспільство не стає. Так, в Україні середній розмір призначеної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на одну родину в лютому 2016 року збільшився порівняно з відповідним періодом минулого року в 4,2 разу. Державна служба статистики повідомляє, що середня нарахована субсидія становила 1356 грн. А серед регіонів найбільший розмір субсидії нараховували в Тернопільській та Львівській областях — 1967,5 грн і 1833,2 грн відповідно. При цьому загальна сума субсидій у січні-лютому 2016-го становила мільярд 406,5 мільйона гривень, що на мільярд 305,7 мільйона гривень більше за відповідний показник 2015 року. Протягом цього часу за субсидіями для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг звернулися 923,2 тисячі родин, що в 3,2 разу більше, ніж у січні-лютому 2015 року. Раніше в Україні середній розмір субсидії становив 1320 гривень — не набагато більше від середнього теперішнього розміру — 1356.
Тобто суспільство біднішає й, схоже, якщо й надалі так триватиме, не лише не думатиме про курс долара, як радить голова Нацбанку Валерія Гонтарева, а й не заглядатиме в холодильник, бо не буде чого. А на ціни тільки дивитиметься, за її порадою, бо й не матиме за що купувати. Голові Нацбанку легко радити українцям, які здебільшого витрачають свої мізерні доходи на їжу, при її витратах, як сама розповіла, в 100 тисяч гривень на місяць. Тільки щось не видно, щоб те виробництво піднімали з колін, зокрема й за дієвої позиції НБУ. Щоб закрити діри в бюджеті, виплачувати зарплати, пенсії й субсидії, використовують чи не єдиний спосіб — продають держпідприємства, які ще залишилися. А ще планують пустити з молотка й землю. Невідомо, що потім продаватимуть…
І насамкінець — про вартість житлово-комунальних послуг в Італії, про яку повідомили журналісти. Як ми вже розповідали, в Німеччині плата за житлово-комунальні послуги становить 20 відсотків від заробленого, в Польщі — 15, у США — два відсотки. Італійці при середній зарплаті, що після вирахування податків становить 1200 євро, — 36240 гривень — за «комуналку» платять майже 20 відсотків, а це — 240 євро — майже 7250 гривень. Є з чим порівняти.
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте