Завдяки нашим ангелам-охоронцям, які на передовій своїм життям і здоров’ям бережуть наш спокій, ми можемо мирно жити. Нашим воякам ніколи не бракувало патріотизму й бойового духу. А відроджене гасло «Слава Україні! — Героям слава!» додавало віри в перемогу.
Але як вогонь без дров згасає, так і дух воїнів потребує постійної підтримки. Це професійні дії та мораль командування. Це чітка стратегія і гнучка тактика. А що бачимо ми і наші бійці, відколи почалася ця війна?
Іловайський, Дебальцівський котли, однобічне дотримання якихось домовленостей з ворогом, який у відповідь робить постійні провокації і веде прицільний вогонь по наших позиціях. Даються взнаки і важкі побутові умови. Як згадувала в публікації одна з ваших дописувачок, «найважче нині на війні — не відкривати вогонь у відповідь».
Пригадуєте, якими були гасла нашої влади на початку війни? «Ніяких переговорів з бандитами!»; «Якщо ворог не здається — його знищують!»; «Не дамо заморозити конфлікт!» — де вони нині? Даремно обнадіяли людей, а потім палкі слова змінили на мляві дії і репліки на кшталт: «…це надовго…»; «Путін не залишить нас у спокої»; «Не дай, Боже, розізлити Путіна, бо почне широкомасштабне вторгнення». Такі фрази малюють російську армію, подекуди зібрану з пияків, наркоманів і неблагонадійних, в очах людей мало не переможною!
Нашим воєначальникам треба нагадати народну мудрість: стадо баранів на чолі з левом переможе стадо левів на чолі з бараном.
Все чекаємо, коли нарешті наші керманичі розізляться на ту потвору. Ну хоч би привселюдно замість рукостискання взяли та й піднесли кулак їй під ніс!
Марія КОВАЛЬ
м. Монастириська
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте