Виставку відомої мисткині Любові Лесіцької із Борщева можна назвати унікальною. Любов Богданівна представила землякам неповторні писанки, які є справжніми витворами мистецтва. Гра кольорів й орнаментів зачаровує, адже на більшості з них — прадавні трипільські мотиви.
Кожен орнамент на писанці має свій глибокий сакральний зміст. Двох однакових чи подібних у колекції не знайдете. Пані Любов наголошує: дуже важливо, що саме зображати на великодньому яйці. Кожний завиток, ромбик, зображення людини, півмісяця, сонця та багато інших елементів мають своє значення і несуть певну інформацію. Писанки колись слугували за вітальні листівки, ними обмінювались родичі й добрі знайомі, аби привітати одне одного зі святами, побажати удачі, добробуту й гарних врожаїв.
Любов Лесіцька нині працює художником-реставратором у Борщівському краєзнавчому музеї, а це важка й копітка праця. До того ж така робота потребує неабияких знань і навиків. Пані Люба дбайливо й ретельно реставрує трипільську кераміку, вивчаючи значення кожного узору. Саме Любов Лесіцька першою дослідила, що орнаменти на горщиках трипільської доби тісно переплітаються із узорами вишиття на «чорних» борщівських сорочках. У її колекції є серія червоно-чорних писанок, які нагадують бабусині вишиванки.
Писанкарством майстриня захопилася порівняно недавно. Однак за ці роки пані Люба організувала вже не одну персональну виставку, яка щоразу дивує відвідувачів і поціновувачів її таланту. Цьогоріч писанкарка представила колекцію писанок на… страусових яйцях. Розпис візерунків на них вимагає високої майстерності й точності. Ведуча дійства, науковий працівник краєзнавчого музею Наталя Николин порівняла красу писанок пані Люби з витонченими розписами японської кераміки. Майстрині під силу все: віднайти неповторний візерунок, додати йому незвичних барв і вміло перенести це все на писанку.
Любов Лесіцька розповідає, що раніше практикувала розпис писанок на качиних і гусячих яйцях, що за розмірами більші від курячих. Так здобувала навики. Пізніше прийшла ідея спробувати для таких цілей страусові. А з ними працювати складніше. Фарба лягає на яйця важко й довго. Понад три години треба замочувати його в барвнику, постійно перевертати, слідкувати, щоб фарба лягала рівномірно. А сам розпис такого яйця триває тридцять годин! Для прикладу, розпис качиного й гусячого займає понад шість годин, а курячого — дві—три години.
Якщо на маленькій курячій писанці орнаменти вимагають мініатюрності, то на страусових яйцях такий розпис — то справжня художня палітра. Тому робота над такими писанками не кожному під силу, а лише професійним митцям. Любов Богданівна все своє життя присвятила художньому мистецтву. Каже, їй дуже допоміг досвід реставрації храмів, де їй доручали найделікатніші роботи, наприклад, відновлення мініатюр на кивоті. Працюючи свого часу в художній майстерні, мисткині доводилось оформляти інтер’єри в різних установах міста й району, виготовляти художні тематичні стенди. А коли був вільний час — віддавала його творчості.
Пані Люба по-справжньому творча особистість, її талант проявляється у всьому, до чого торкається її вміла рука. Чи то рушник, чи вишита сорочка, чи писанки, усе є досконалим. Працівники музею, вітаючи пані Любу з її нещодавнім ювілеєм і черговою виставкою, наголошували, що такої вправної вишивальниці немає в цілому районі. До Люби Богданівни йдуть за порадою навіть імениті митці.
Пані Любов родом з мальовничого села Бурдяківців, що на Борщівщині. З дитинства мріяла навчатися в мистецькому закладі. І після школи вступила до Косівського училища прикладного й декоративного мистецтва. Навчання тут дало юній дівчині основу на все життя. Добра освіта в досвідчених майстрів, природна допитливість, а також здобутий з роками досвід помножений на талант зробили з Любові Лесіцької високопрофесійного митця. Її роботами можна милуватися до безкінечності. І щоразу відкривати для себе щось нове й неповторне в цих оригінальних писанках, які дивують своєю довершеністю.
Ірина МАДЗІЙ
Фото авторки
Прокоментуйте