Щоразу, коли в новинах повідомляють про щасливчика-переможця акції, який виграв чималу суму грошей, хочеться і себе перевірити на «везіння», взявши участь у розіграші. Бажання зірвати джек-пот настільки велике, що затьмарює розум. На цьому й наживаються шахраї.
…Від мобільного оператора мені бодай раз на місяць приходять есемески такого змісту: «Вітаємо, ви виграли 100 тис. грн» або «Ваш номер був обраний для участі в акції… Виконавши всі умови, ви можете виграти автомобіль». Звичайно, пропозиції зацікавлюють і гріють самолюбство, бо мимоволі віриш, що ти й справді така особлива, одна з небагатьох, хто має шанс на виграш. Тим паче, нову машину за «голу» українську зарплату не купити. А тут вимагають зовсім небагато: лише надіслати есемеску. Колись і я, повіривши в легкі заробітки, ризикнула й відіслала повідомлення, після чого з мого рахунку зняли сім гривень, і це попри те, що повідомлення було начебто безплатне.
Тоді я зробила лише одну спробу. Та є люди азартніші, які, щоб збільшити вірогідність виграшу, можуть витратити на повідомлення половину зарплати.
— Перш ніж брати участь у таких акціях, треба переконатися, що це справді безплатно, — каже працівник сервісного центру в Тернополі одного з українських мобільних операторів Сергій Демчук. — Якщо так, то кошти з рахунку могли зняти не за смс-повідомлення, а через те, що, можливо, номер платний. Досить поширене явище, коли шахраї надсилають смс про виграш під виглядом мобільного оператора. Тому я рекомендував би спочатку зателефонувати сервісній службі або ж переглянути список чинних акцій на сайті. І лише впевнившись, що така акція справді існує, брати в ній участь.
…Моя сусідка Софія Іванівна — старенька бабуся. В одній з газет прочитала про акцію, де писало, що придбавши кілька книжок, вона автоматично стає претендентом на виграш кругленької суми (від 20 до 150 тисяч гривень). Кошти чималі, особливо для пенсіонерки. Тож вона виконала умови акції. Залишалося чекати на результати. А вони не забарилися. Невдовзі жінка отримала книжки. Разом з ними їй надіслали символічне горнятко з логотипом книгарні та нове повідомлення про те, що шанси на виграш стануть більшими, якщо вона знову зробить замовлення продукції з каталогу.
А далі пішло-поїхало. Ніяких грошей бабуся так і не виграла, а рекламні повідомлення ще довго надходили на її поштову скриньку. Надіславши у книжковий магазин купон із книжками, людина добровільно повідомляє шахраям свою адресу. Відтак на її пошту дедалі частіше приходять повідомлення щось придбати, бо тільки так можна впритул наблизитися до перемоги. Звісно, що насправді переможців у таких «акціях» не буває. А відмовитись від послуг нав’язливих шахраїв не так то й легко.
Обидва описані випадки з есемескою та книжками мають спільний знаменник — гроші. Ніхто не ліз до нас у квартири, ніхто не крав гаманці, не оформляв підставних документів. Ми добровільно дали шахраям у руки свою довірливість, і вони нею скористалися. Дарма, що про такі «розводи» пишуть чимало. Та коли б люди і справді не довіряли легким заробіткам, хіба ті акції мали б шалену популярність?
Олена ВОДАРСЬКА,
студентка факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільного життя
Прокоментуйте