На увесь минулий тиждень столиця континентальної важкої атлетики перебралася до норвезького міста Фйорд. Адже проведений з 10 по 16 квітня чемпіонат Європи став останньою репетицією перед найвідповідальнішими стартами чотириріччя — XXXI літніми Олімпійськими іграми в бразильському Ріо-де-Жанейро.
Тому й не дивно, що атлети з провідних у цьому виді спорту збірних країн Старого світу постаралися недвозначно натякнути конкурентам про власні честолюбні олімпійські амбіції. Серед них — і команда України, чиї представники тричі сходили на п’єдестал пошани аби отримати заслужені відзнаки за підсумками змагань у двоборстві. В своїх вагових категоріях чемпіонами Європи стали уродженець Луганщини, 22-річний Олександр Пелешенко (до 85 кілограмів) і 19-річна Ірина Деха з Харківщини (до 75 кілограмів). А набагато досвідченіша від них 29-річна одеситка Юлія Паратова, яка раніше вже двічі завойовувала титул чемпіонки, додала до солідної власної скарбнички нагород третє велике «срібло» континентальної першості у ваговій категорії до 53 кілограмів.
Ще більшою, без сумніву, виявилася кількість медалей, завойованих за успіхи в окремих вправах. Згадана вже Ірина Деха стала кращою в обох вправах, Олександр Пелешенко друге місце в ривку компенсував кращим результатом у поштовху. Чого, на жаль, не вдалося Юлії Паратовій, яка, вигравши першу вправу, через дві невдалі спроби в поштовху поступилася не тільки переможниці, а й двом іншим призеркам у поштовху. Зате найлегша в збірній України Яна Дяченко з Луганщини може похвалитися тим, що першою виграла «малу бронзу» в поштовху. Як і найважчий екс-чемпіон Європи, львів’янин Ігор Шимечко медаллю такого ж гатунку — в ривку. А Вероніка Івасюк з Коломиї в турнірі жінок, чия вага не перевищує 58 кілограмів, у першій вправі показала другий результат.
На жаль, не пощастило завоювати жодної медалі майстру спорту міжнародного класу Марії Хлян зі Скалата. Вихованка місцевої ДЮСШ сільського товариства «Колос» та обласної ШВСМ, хоча і зуміла покращити торішнє досягнення, коли в столиці Грузії посіла шосте місце, в протистоянні атлеток, чия вага не перевищує 69 кілограмів, усе ж змушена була фінішувати відразу за трьома лауреатками. Тож і можна зрозуміти переживання одного з її наставників Віктора Симіва, який благословив Марійку у великий спорт разом із дружиною, багаторазовою в минулому чемпіонкою Європи Вікторією Шаймордановою. З усією властивою для неї відповідальністю підготувалася до надзвичайно відповідального старту. Однак домогтися бажаного завадила надзвичайна напруга боротьби з головною конкуренткою в суперечці за третє місце Ребеккою Тайлер з Великобританії.
Причому нічого надзвичайного від підопічної не вимагалося. Не використавши другий підхід у ривку до снаряду вагою 98 кілограмів і вирішальний — у поштовху (124 кілограми), дозволила суперниці випередити себе за сумою двоборства всього-на-всього на два кілограми. Хоча наприкінці минулого року, коли в литовській Клайпеді стала віце-чемпіонкою Європи серед молоді, підкорила 100 кілограмів у першій вправі і 125 — у другій. Справді, не в комп’ютерні перегони змагаємося — «зірки» для кожного атлета мають струнко «вишикуватися» у визначений для цього час.
Зрештою, для Марії Хлян відносна невдача аж ніяк не означає невтішний остаточний вердикт. Хоча би тому, що при визначенні чотирьох кращих представниць чарівної половини людства, які завоюють право захищати честь збірної України на Олімпіаді, ніхто не має право користуватися принципом: «Хто перший прокинувся, той і взув тапочки». На головні старти чотириріччя обов’язково поїдуть ті, хто серед гідних кандидатів буде краще готовим безпосередньо перед Олімпіадою.
На фото: Марія ХЛЯН під час виступу; … і в такій милій для всіх українців вишиванці.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте