Минулого тижня на пленарному засіданні сесії Тернопільської облради зчинився гвалт — свободівці взялися вимагати від голови Тернопільської облдержадміністрації Степана Барни обрати щось одне між посадою керівника ОДА і депутатським мандатом. Як відомо, з першого травня вступив у дію Закон України «Про державну службу», яким, зокрема, заборонено суміщати посаду чиновника з депутатством.
Однопартійці Барни від «БПП «Солідарність» узялися захищати керівника і ще декількох його підлеглих «чиновнико-депутатів». Мовляв, чого ви, шановні, причепилися, хіба питань важливіших нема: он програма соціально-економічного розвитку на цей рік чекає затвердження, «висить» програма розвитку малого та середнього підприємництва й безліч інших господарських рішень. Та ні — партійні патріоти були непохитні. Вони навіть дочекалися появи Степана Барни в сесійній залі і через кілька питань таки дістали його тим питанням про мандат.
Керівник ОДА за словом у кишеню не поліз — заявив, що закон хоч і забороняє суміщати посаду чиновника з депутатством, та Конституція, де всім українцям прописано права й свободи (існуючі і навіть неіснуючі) — понад усе. Тож буде Барна звертатися за роз’ясненням у Національне агентство України з питань державної служби і ще кілька поважних установ за роз’ясненням — «ззя» чи «ніззя» в одній особі бути керівником адміністрації й депутатом. Тож у Києві чухатимуть голови над толерантною відповіддю.
Тим часом через згаданий закон пішла у відставку Ека Згуладзе, котра брала участь у реформі поліції. Пішла за власним бажанням. Без епопеї з роз’ясненням норм закону. У законі написано, що не можна держчиновникам мати ще якесь громадянство, окрім українського. Тож Згуладзе підкорилася вимозі. Тепер їй запропонували стати радником у МВС.
Іще згадалося, як колись екс-очільник Дніпропетровської облдержадміністрації, олігарх Ігор Коломойський зізнався журналістам, що має громадянство трьох країн — України, Ізраїлю та Кіпру. І це при тім, що в Конституції, а не в законі, написано — подвійне громадянство заборонено. Правда, нині Коломойський не «губернатор», хоча «чужих» паспортів, напевно, він нікуди не викидав. Але ж усі громадяни перед законом рівні. Правда, тільки на папері. На практиці одні «більш рівні», інші «менш рівні».
Так-от, у нинішніх реаліях маємо різні рівні пояснень: для заступника міністра, запрошеного з-за кордону, закон є закон, і крапка. Для одного керівника ОДА він потребує тлумачення десятьох інстанцій, а для іншого залишається лише папірчиком нумерованим.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте