У радянські часи обласна універсальна наукова книгозбірня мала назву ім’я партійного та державного діяча Володимира Затонського. Старше покоління тернополян ще й досі за звичкою називає її «бібліотекою Затонського». У роки незалежності вона позбулася одіозного імені за рішенням обласної ради. А нового досі не отримала.
Це щонайменше дивно — адже тернопільський край дав світові чимало видатних наукових, культурних, громадських, державних діячів, безперечно достойних того, щоби їхнім ім’ям з гордістю була названа головна книгозбірня області. Нагадаю, що лише Перша класична гімназія у Тернополі обдарувала світ плеядою славетних особистостей. Серед них: Вінцент Поль, Іван Пулюй, Олександр та Володимир Барвінські, Станіслав Дністрянський, Іван та Антін Горбачевські, Денис Січинський, Омелян Пріцак, Александр Брюкнер, Владислав Рубін, Євген Базяк і багато інших блискучих імен…
Надання достойного персонального імені обласній бібліотеці нагадуватиме про цінність історико-культурної спадщини нашого краю, її спорідненість з великою європейською культурою, потребу дослідження цієї спадщини та її пропагування у краї і світі.
Безіменна бібліотека — лише одна з багатьох інших. З достойним іменем вона стане унікальною, отримає новий вектор наукової та просвітницької діяльності.
Таким чином вона ще й приверне увагу до своїх проблем. Головна з яких — приміщення. Вважаю, у головної бібліотеки університетського міста воно повинно бути достойним. Непотрібно бути ясновидцем, аби передбачити, що грандіозний довгобуд на вулиці Андрея Шептицького може стати чим завгодно, але вже ніколи не стане бібліотекою. Стан приміщення установи на бульварі Шевченка упродовж багатьох років стримує розвиток бібліотеки як книгозбірні та центру культурного життя краю…
Ці думки та пропозиції звучали під час презентації, приуроченої до 160 річниці від дня народження Антона Горбачевського — видатного громадського, державного та політичного діяча, науковця, видавця, дипломата, мецената, одного з перших у Галичині правників українського походження. Цей публічний захід провела приймальня Української гельсінської спілки з прав людини у Тернополі та колектив обласної наукової бібліотеки.
Чому б головній книгозбірні краю не взяти ім’я Антона Горбачевського? За нього, поза сумнівом, ніколи не буде соромно. Інформаційний привід для цього кроку є – 160-річний ювілей нашого славетного земляка. Із Тернопіллям Антона Горбачевського пов’язує значна частина його життя та діяльності. Народився у селі Зарубинцях неподалік Збаража, навчався у славній Першій тернопільській гімназії, як адвокат впродовж тривалого часу практикував у Чорткові. Від чортківського округу доктора права Горбачевського обирали послом Галицького сейму в часи Австро-Угорської імперії і тричі — сенатором міжвоєнної Речі Посполитої. У сенаті тривалий час був головою Українського парламентського клубу…
Наостанок. Українці прагнуть приєднатися до цивілізованої Європи. Так-от, для того, аби добре орієнтуватися у великому європейському домі, бути там пізнаваними, зрозумілими, близькими, потрібними, знаходити підтримку — нам варто репрезентувати свою країну, як споконвіку європейську. Пропагувати власну історичну спадщину та приклади особистостей, які позитивно сприйматимуться там, у Європі. Нам належить засвоїти великий простір знань та цінностей. А вони формуються, даруйте, не на ринках, стадіонах і мітингах. Хоч і ринки, звісно ж, потрібні. Але знання і цінності належить довго і терпляче плекати у тиші навчальних аудиторій та бібліотек. Без них ми, навіть увійшовши до європейської спільноти, залишатимемося там людьми другого сорту.
Олександр СТЕПАНЕНКО,
голова ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ».
Фото Анни ЗОЛОТНЮК та з вільних джерел
Прокоментуйте