Я одинока мати, виховую дитину-інваліда. Крім того, працюю за трудовим договором. Чи маю право на скорочений робочий тиждень і на щорічну оплачувану відпустку в потрібний мені період?
НАДІЯ. м. Тернопіль.
До одиноких матерів належать жінки, які не перебувають у шлюбі, й у свідоцтві про народження їхньої дитини відсутній запис про батька дитини або такий запис зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, а також належать вдови й інші жінки, які виховують і утримують дитину самі (пункт 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів».
Нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень. Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу (стаття 50 Кодексу законів про працю України, далі — КЗпП).
Статтею 51 КЗпП встановлена скорочена тривалiсть робочого часу для неповнолітніх, працiвникiв, зайнятих на роботах зі шкiдливими умовами праці та iнших. Жiнкам, якi мають дiтей вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, може бути встановлена скорочена тривалiсть робочого часу за рахунок роботодавця. Однак це є його правом, а не обов’язком.
Роботодавець зобов’язаний встановити неповний робочий день або неповний робочий тиждень жiнці, яка має дитину вiком до чотирнадцяти рокiв або дитину-iнвалiда, якщо така жінка про це просить. Оплата працi в цих випадках проводиться пропорцiйно вiдпрацьованому часу або залежно вiд виробiтку (стаття 56 КЗпП).
Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік (стаття 75 КЗпП; стаття 6 Закону «Про відпустки», далі — закон).
Черговість надання відпусток визначається графіками, які затверджує роботодавець за погодженням із профспілковим органом і доводить до відома всіх працівників. При складанні графіків ураховуються інтереси виробництва, особисті інтереси працівників та можливості для їх відпочинку.
Конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов’язаний письмово повідомити працівникові про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.
Але є категорії працівників, яким за їхнім бажанням повинна надаватися щорічна відпустка у зручний для них час. До таких працівників належать одинокі матері, які мають дитину-інваліда (стаття 79 КЗпП, стаття 10 закону).
Крім того, одиноким матерям надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (стаття 182-1 КЗпП, стаття 19 закону).
Звільнення одиноких матерів за наявності в них дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору (стаття 184 КЗпП).
О. ЗВАРИЧ,
юрист газети.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте