У травні в Тернополі освятили храм Вознесіння Господнього для українців, депортованих свого часу з Лемківщини, Надсяння, Холмщини, Бойківщини, Підляшшя.
Ініціатор побудови церкви — відомий отець-мітрат, протоієрей для всіх депортованих українців Анатолій Дуда-Квасняк з Монастириської, котрий із 90-х років минулого століття виношував цю ідею. Він орендував приміщення в різних церквах Тернополя, гуртував людей. Раз на місяць протягом 20-ти років відправляв літургію.
Тернистою була дорога до здійснення мрії. Лемки Тернопільського краю довго не могли дійти згоди, аби започаткувати будову. Тому в 2010 році створили церковну громаду — парафію Вознесіння Господнього. Затвердили й церковний комітет на чолі з Іваном Фалатовичем з Великого Ходачкова Козівського району. Касиром обрали Марію Запаранюк. Вони понад три роки добивалися виготовлення документів на будівництво храму.
Із Божої ласки в 2013 році Іван Гута заклав фундамент. І вся церковна громада вкладала гроші й душу в будівництво. Храм зводився зусиллями 60-80-річних активістів. Парафіяни почали збирати кошти по церквах Тернополя і Тернопільського району, в селах Петрикова, Лозовій, Байківцях, Кутківцях, Великих Гаях, Великих Бірках, Острові, Забойках, Почапинцях, Соборному. Активно долучилися до збору коштів храми Козівського району і села Вікторівки, Теофіпілки, Таурова, Великого Ходачкова, пан Овод з Козової, Роман Крупа, Стефан Чорник, Олександр Венгринович, Андрій Татарин, Лариса Сорока, Тернопільські обласна та міська організації товариства «Лемківщина».
Жертводавцями проекту церкви стали Олег Джула та Данило Чепіль. Проект освітлення жертвував Володимир Хованець. Проект газу — Марія Войтович, проект води — пані Оксана.
А продовжували будівництво виконроб Ярослав Метзур та його бригада. Безкоштовно привозив пісок та вивозив сміття Микола Сима. В основному будівництво завершилося влітку 2015 року. А в жовтні того ж року жертводавцем огорожі входу церкви, престолу, семисвічника та двох фелонів стала Марія Тройчак. Тетрапод пожертвувала Ірина Дика. Вишиті обруси на престол і тетрапод подарували Наталія Гайда і Ганна Пілярчук. Андрій та Омелян Татарини жертвували вікна, двері, лавки, сповідальницю. Жертводавцем дзвону стало товариство «Лемківщина». Настоятель храму отець Василій Шафран провів малу посвяту престолу і церкви.
Ми радіємо з того, що маємо храм. І дякуємо всім, хто доклався до його побудови та взяв участь в освяченні. Він стане місцем Божої сили — і Божа благодать доторкнеться до кожного серця, а особливо до сердець фундаторів та активістів, котрі найбільше відзначилися на будівництві. Це Іван Фалатович, Марія Запаранюк, Андрій Татарин, Омелян Татарин, Василь Коруц, Іван Комара, Роман Роговський, Павло Сп’як, Петро Сп’як, Ярослав Ворона, Олександр Венгринович, Парасковія Трач, Олег Джула, Данило Чепіль, Ганна Гончарик, Любомир Гончарик, Михайло Тхорик, Іван Тхорик, Марія Тройчак, Іван Тройчак, Ліля Шафран, Світлана Фалатович, Ярослава Фалатович, Сергій Фалатович, Мирослава Івасечко, Олександра Юзва, Омелян Чорняк, Ольга Пасєка, Борис Войтович, Надія Попик, Ігор Гнилюк, Володимир Барна, Ганна Бубняк, Ігор Дуда, Лариса Сорока, Юрій Венгринович, Володимир Хованець, Іван Панцьо, Роман Рубай, Степан Рубай, Дмитро Стецюра, Володимир Хрін, Степан Хрін, Марія Табала, Ганна Коруц, Ірина Дика, Ярослав Метзур, Марія Страхоцька, Марія Войтович, Петро Пеляк, Микола Сп’як, Наталія Гайда, Ганна Пілярчук, Марія Бабій, Неля Коліщук, Стефанія Хортик, Микола Горошко, Микола Кіт, Василь Кітура, Михайло Чирка, Ярослава Бережнюк, Анна Курило.
Чин освячення здійснив архієпископ і митрополит Тернопільсько-Зборівський УГКЦ Василій Семенюк у свято Вознесіння Господнього. Тоді Дух Святий зійшов на кожного, бо освячувався храм Божою присутністю і церковним дзвоном.
Члени церковного комітету І. ФАЛАТОВИЧ, М. ЗАПАРАНЮК, В. КОРУЦ, М. ТРОЙЧАК, І. ТРОЙЧАК, І. КОМАРА, П. СП’ЯК, П. ТРАЧ, П. СП’ЯК.
м. Тернопіль
На фото з архіву церковної громади: під час будови храму
Прокоментуйте