Пожежі в АПК трапляються з різних причин. Це і необережність під час куріння, й недбале поводження з вогнем, і несправність сільськогосподарської техніки або відсутність на ній спеціального обладнання (іскрогасників на автомобілях з двигунами внутрішнього згоряння, металевих ланцюгів на комбайнах як заземлювачів та ін.), підпали й самозаймання.
В умовах аномальної спеки, що в останні роки спостерігається на теренах України, для займання достатньо маленького недопалка, кинутого на узбіччі дороги. Знайти винуватця такої пожежі практично неможливо, а збитки ризикують бути значними. Лихо може статися й через невиконання господарями елементарних правил пожежної безпеки.
Пожежна безпека об’єктів сільськогосподарського виробництва охоплює великий комплекс протипожежних заходів, до якого входить пожежна безпека полів, сільськогосподарської техніки й місць зберігання і переробки зерна.
Якщо йдеться про зберігання хлібних масивів, то тут кожен аграрій знає, що поля під час воскової стиглості колосових потрібно обкошувати та оборювати в місцях прилягання до автошляхів, залізниць, лісових і торф’яних масивів. Лани площею понад 50 га розбивають на ділянки, техніку оснащують первинними засобами пожежогасіння.
Інша річ – період сушіння та зберігання зерна. Тут багато чинників впливають на протипожежний захист урожаю. Насамперед це зумовлено тим, що саме зерно й технологічні процеси навколо нього пожежонебезпечні. Воно придатне для зберігання тільки в сухому вигляді, вологість має бути в межах 14 відсотків. Для сушіння зазвичай використовують зерносушарки, де нагромаджується велика кількість збіжжя. Після сушіння зерно зберігають у засіках та на складах.
На підприємствах АПК причин загоряння — безліч. Зокрема, самозаймання. Річ у тім, що продукти рослинного походження (трава, подрібнена деревина, зерно тощо) схильні до цього. За певних вологості й температури в них виникає глет — специфічний нитко-павутиноподібний гриб. За температури 80-90˚С він перетворюється на тонкопористий, схильний до самоокислення з підвищенням температури самозаймання.
Умовою для самозаймання є наявність схильних до цього речовин, окиснювача й недостатнє відведення тепла, що утворюється в процесі окислення, в навколишнє середовище.
Нині існує комплекс протипожежних заходів, які розпочинають із правильного облаштування території підприємств і закінчують дотриманням протипожежного режиму. Серед них:
— підприємства площею понад 5 га повинні мати не менше двох в’їздів на відстані за периметром не більше 1500 м;
— будівлі, довжина яких становить понад 18 м, повинні мати проїзди з обох боків;
— біля пожежних водоймищ облаштовують майданчики розміром 12х12 м для розвороту пожежної техніки;
— великі за площею склади ділять на відсіки протипожежними стінами з межею вогнестійкості 150 хв;
— площа секції не повинна перевищувати 300 квадратних метрів, а кількість зерна – 3000 т;
— на стіни наносять яскраві лінії та написи, які обмежують граничну висоту зернового насипу.
Слід звертати увагу на активні та пасивні системи протипожежного захисту, які постійно перебувають у «бойовій готовності» і здатні вчасно виявити й не допустити розвиток пожежі.
Тернопільський міський відділ Управління ДСНС України
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте