Із черговим підвищенням тарифів і цін міцнішає думка про те, що над більш ніж 40-мільйонним населенням України проводять експеримент — чи виживе. З першого липня — наступна стадія випробувань. Національна комісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП) підвищила тарифи на опалення майже вдвічі. Цифри не просто засмучують, вони доводять майже до відчаю: якщо досі діючий середньозважений тариф на тепло для населення становив 534 грн за 1 Гкал, то з першого липня — 1043 грн. Для споживачів, які не мають лічильників у будинку або квартирі, тариф на централізоване опалення з першого липня становитиме 32.97 копійок за квадратний метр на місяць (з урахуванням ПДВ). Зросте й оплата за гарячу воду.
Тепер усім нам — тим, у кого є індивідуальне опалення, і в кого його немає, потрібно молитися, щоб зима була теплою. Наперед точно підрахувати неможливо, скільки платитимемо, бо ж спека на вулиці. Але, якщо взяти квитанцію і помножити суму, що в ній є, на два, отримаємо приблизно ту цифру, з якої потрібно починати відлік. У Міністерстві соцполітики кажуть, що українцям переживати не варто, бо ж субсидії «покриють» витрати. Підрахували, що тепер дев’ять мільйонів родин потребуватимуть субсидій. Якщо помножити на три, бо стільки в середньому в кожній сім’ї членів, то виходить, що із 46-мільйонної України злиденним, таким, що не може прожити без державної підтримки, можна визнати понад дві третини населення. Звідки гроші на субсидії? Із держбюджету. А значить, кожен з тієї третини, що не отримує субсидії, має працювати за себе й «за того хлопця», аби сплатити податки, з яких і нарахують субсидії. Та й не всі ті, хто потребує допомоги, її отримають. До прикладу, моя знайома — немолода й дуже хвора жінка — торік платила за комунальні послуги понад дві тисячі гривень в опалювальний сезон. На це йшла вся її зарплатня. На початку року оформила за заповітом на себе батьківську землю в селі, заплативши за всю процедуру кілька тисяч гривень. Коли звернулася по субсидію, бо порахувала, що платня цьогорічної зими буде непідйомною, їй відмовили. Це дає підстави вірити висновкам обласної ради профспілок про те, що субсидію отримають тільки найбідніші категорії громадян, а більшість тих, хто працює, відчує весь фінансовий тягар додаткових витрат.
У наповненні бюджету й розв’язанні згаданих проблем наша влада знову йде знайомою і найлегшою для себе дорогою: замість того, щоб закрити митні, податкові, тендерні, інші діри й наповнити бюджет, підвищує ціни й тарифи. Тут не потрібно дуже напружуватися, бо кожне домогосподарство змушене платити за світло, газ, воду — відключать, квартплату — можуть відсудити квартиру. А те, що людина після всіх виплат не має грошей не те що на ліки, а й на елементарні продукти харчування, схоже, нікого не хвилює.
Ось і податок на нерухомість вводять із першого липня. Заради справедливості треба сказати, що такий податок є в більшості країн. Але там ще є і податок на розкіш. А в нас його все ніяк не можуть увести. Тож замість багаторазово обіцяного податку на розкіш українців обклали податком на нерухомість, а торік зменшили вдвічі неоподатковувану площу цієї нерухомості. Так що з першого липня багатьом з нас доведеться розщедрюватися. Законом визначено, що місцеві ради мають право самостійно визначити процентну ставку податку від нуля до трьох відсотків від мінімальної зарплати і площу нерухомості, яка не оподатковується (від 60 квадратних метрів за квартиру, від 120 — за будинок та від 180 квадратних метрів за сумарну площу будинку і квартири).
Якщо ви є щасливим володарем квартири площею понад 60 квадратних метрів або приватного будинку площею понад 120 метрів, витягайте гаманець! Ставка оподаткування може досягати двох відсотків від мінімальної зарплати (торік вона становила в середньому 1271 грн, бо платитимемо за минулий рік) за кожен «зайвий» квадратний метр житла, тобто 25,42 грн, і один відсоток для господарських будівель — 12,71 грн. Здавалося б, сума невелика, але десятки зайвих метрів влетять у копієчку. Так, якщо маєте в селі будинок на 140 квадратів, платитимете за 20 «зайвих», а це — 508,4 грн. Попри це законом передбачається введення податку не тільки на житлові квартири і будинки, а й на всі господарські будівлі (сараї, гаражі, погреби, літні кухні і т. д.)
Так що, з огляду на інші подорожчання, ця податкова платіжка може для багатьох обернутися неабиякою діркою в сімейному бюджеті. До речі, якщо здаєте квартиру чи будинок в оренду, пільгова ставка оподаткування (60 і 120 квадратів) для такої нерухомості не застосовується. За нерухомість у зоні відчуження, гуртожитки, аварійне житло платити податок не доведеться. До того ж, згідно із законом, не оподатковується майно сиріт й одиноких матерів, які виховують дитину-інваліда. Оплатити податок за 2015 рік потрібно буде протягом двох місяців після того, як прийде квитанція на оплату. Теоретично такі квитанції повинні були розіслати до липня. Але поки що їх немає, принаймні в моєму будинку.
Із першого липня повинні були почити в Бозі ЖЕКи й замість них люди в містах мали самоорганізуватися в ОСББ — об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, або отримати управляючу компанію. Не сталося. Не всі будинки створили ОСББ, бо справа нова, переконати в потрібності цього створення кілька сотень «різношерсних» власників квартир у будинку непросто, зрештою, небагато тих, хто хоче взяти на себе тягар управління ОСББ із прогнилими мережами, часто напівзруйнованими будівлями, власниками квартир, які мають тисячі гривень заборгованості за житлово-комунальні послуги. Напочатку планували, що передадуть такі будинки приватним управляючим компаніям. Власники квартир у таких будинках вірять, що приватники не тільки будуть гроші збирати, а й інвестувати в не свій будинок? Поки що влада дозволила ЖЕКам продовжувати роботу. Але все свідчить про те, що це не надовго.
І ще одна «радість» — Національна комісія регулювання електроенергетики і комунальних послуг підвищила вартість оптової ціни на електроенергію для підприємств. Екс-член комісії Андрій Герус підсумував, що загалом це плюс 20 відсотків до квітневої ціни, що вже була на 20 відсотків вищою за європейську. Тепер це означає, що зростання вартості електроенергії для промисловості становитиме, за його прогнозами, до 30 відсотків. Угадайте з першого разу, чи не зростуть на стільки ж ціни?
Валентина ДЕВЛИШ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте