Липневий ранок на Рівненському полігоні розпочався з гуркоту десятків моторів. З парку техніки волинської бригади потягнулась вервечка бойових машин^ танки, МТЛБ, самохідна артилерія.
Техніка зосереджувалась на дорозі. Навколо розтягнулись автоматники у касках та бронежилетах — охорона колони.
У військах оперативного командування «Захід» розпочалася чергова фаза проведення навчання «Літня гроза—2016»
Сьогодні ротна тактична група мала відпрацювати рейдові дії в тилу умовного противника.
«Командирам усіх машин, я «Бедрик», вишикуватись в одну колону, повзводно», — наказав командир.
Танки зарухались, без зусиль розминаючись на вузькій дорозі з бойовими машинами піхоти. Так, ніби багатотонні машини танцюють якийсь вишуканий танець. Більшість танкістів батальйону — ветерани, які зі своїми танками на «ти». Вони були у Зеленопіллі, Іловайську, на Савур-могилі. Дехто воює вже третій рік.
Танкісти отримали завдання здійснити рейд у тил умовного противника, знищити цілі та повернутись у район зосередження.
Пролунала команда — і танки майора Сергія Корсуна («Бедрик») рушили вперед. Багатокілометровий марш, вихід на цілі, чіткі, вивірені дії. Без сумбуру та помилок.
Обличчя «Бедрика» спокійне, зосереджене. Він завжди ставиться до завдань з незмінною серйозністю — чи то навчання, чи бойове завдання.
Два роки тому йому довелося проводити в районі Мар’їнки бойові нічні рейди. Машини у супроводі розвідки заходили на 10 кілометрів у ворожий тил, знищували техніку та склади сепаратистів. Тому і керує «Бедрик» танками впевнено, наче шахматними фігурами, завжди виконуючи поставлені задачі і на полігоні, й на війні.
Ввечері колона повернулась у табір — і могутні броньовані машини завмерли на своїх звичних місцях у парку техніки.
Монументальні, непереможні, готові у будь яку хвилину вити назустріч ворогу. Вийти і перемогти.
Прес-служба оперативного командування «Захід»
Фото автора
Прокоментуйте