Всеукраїнська акція «Вишиваємо Україну», ініційована національним телеканалом «Україна», 12 серпня пройшла і в Тернополі в міській бібліотеці №4 для дорослих.
Проект, який стартував першого серпня, має на меті згуртувати українців за допомогою вишивки: кожна область вишиє межі свого краю, після чого це буде об’єднано в одну карту України. За словами кореспондента телеканалу Анни Грішиної, з цією метою вони вирішили менш ніж за місяць об’їхати всі області й вишити карту, таким чином об’єднають нашу державу на полотні.
— Кожна область вишиває орнамент у характерній для неї техніці й кольоровій гамі, — розповідає Анна. — Вибір вишивки ми залишаємо на розгляд вишивальників. Ми знаходимо майстрів, як правило, це професійні люди. Крим вишиватимуть кримські татари. Після завершення акції ця карта залишиться на телеканалі. У День Незалежності ми покажемо, що створили.
Вишити межі тернопільського краю взялося творче об’єднання «Берегиня», що діє при бібліотеці, а саме Світлана Галущак, Олександра Луканюк, Тетяна Охрицька, Євгенія Войнарська, Євгенія Возна, Наталя Трач, Вікторія Кривоніс, Дарина Кривоніс, Галина Переймибіда та Світлана Козелко. Тернопільські майстрині вишивали душею: протягуючи голку із червоною ниткою, жінки співали українських пісень. Із щирою усмішкою та відкритим серцем вони радо вишивали орнамент, який притаманний нашій області. До речі, працювали однією голкою, передаючи естафету з рук у руки.
Завідувачка Тернопільської міської бібліотеки №4 для дорослих Світлана Козелко зазначає: «Я думаю, варто показати, що Тернопільська область особлива. Вважаю, чим більше ми будемо об’єднуватися, розповідати про талановитий український народ, тим краще для нашої країни та її культури».
А от що саме вишивали тернопільські майстрині й що характерне для нашого краю, розповіла керівник творчого об’єднання «Берегиня» Євгенія Возна.
— Тернопільщина особлива область України, — стверджує пані Євгенія. — Вона поєднує гуцульську, волинську, буковинську, прикарпатську, подільську вишивки. Здебільшого на Тернопіллі використовують червоні й чорні нитки і зазвичай це геометрична вишивка. Колись вишивали переважно на домотканому та конопляному полотні, нині віддають перевагу бавовняним тканинам. Цікаво те, що коли гаптували весільний рушник, обов’язково він мав бути вишитий на домотканому полотні безперервною ниткою на довговічне життя в парі. Є один важливий принцип: він не повинен мати зашитого поля. Найбільша енергетична сила в рушнику на чистому полі, й коли молодята стають на вишите, то топчуть свою долю. А щодо вишивання бісером, то я цього взагалі не визнаю. Вишивка ниткою — споконвічна. Сьогодні ми також вишиваємо нитками червоного й чорного кольорів й зобразимо тернопільський орнамент, який розробила Ксенія Колотило. В ньому зображені ромби — символ сонця, родючої землі Тернопілля і працьовитого народу.
Зоряна МУРАШКА
Фото авторки
Прокоментуйте