Із цим питанням звернулася до начальника управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації Ореста Сінгалевича. Він пояснив, що «цвітіння» водойм — проблема не тільки Тернополя зокрема чи України взагалі, а всесвітня.
Це явище спричиняють синьо-зелені водорості. Вони живуть у водоймі постійно, а ось їхнє активне розмноження викликають висока температура та біогенні речовини. Останні — харчова база для водоростей — сполуки фосфору та азоту. До водойм вони потрапляють із комунально-господарськими, сільськогосподарськими та промисловими стічними водами.
Тож «цвітіння» спровоковане життєдіяльністю людини, а отже, забруднення біогенними речовинами — стабільне. Власне, що активніша господарська діяльність, що більше «хімії» використовуємо, тим більше поживи для водоростей. Регулярне «цвітіння» ставу, за словами співрозмовника, почалося приблизно з кінця вісімдесятих минулого століття. Саме тоді збіглися висока температура влітку та активне надходження біогенних речовин.
Що ж відбувається, коли водойма постійно «цвіте»? По-перше, і найголовніше — розбалансовується екосистема. Особливо негативно це позначається на штучних водоймах, як ось Тернопільський став. Олег Сінгалевич пояснює, що формування екосистеми штучних водойм довго-
тривалий процес, який треба підтримувати і контролювати. Крім того, такі екосистеми є надзвичайно вразливими, їхня здатність до саморегуляції дуже низька. Життєдіяльність водоростей, а особливо їхнє відмирання, гниття призводять до того, що погіршується кисневий режим водойми, тобто умови існування для інших організмів екосистеми стають не-сприятливими. Коли водорості відживають, на воді утворюється масляниста плівка (вона може бути зеленого, синього, білого та інших кольорів), з’являється специфічний запах. До речі, купатися в «кольоровій» воді еколог не радить, адже це може викликати різноманітні алергічні реакції.
Зрозуміло, що сама собою ситуація не виправиться. Орест Сінгалевич наголошує: проблему треба розв’язувати. Адже інакше вона лише ускладниться. Наслідком стане все триваліше та масштабніше «цвітіння».
Що ж робити? Еколог розповідає, що у світі впроваджують технології для боротьби з «цвітінням». Наприклад, спеціалісти нашого педагогічного університету разом із канадськими вченими, дослідивши Тернопільський став, запропонували облаштувати кілька біоплато біля колекторів на водосховищі, адже забруднюють його води, що надходять із дощових колекторів. Такі біоплато — своєрідні острівки з вищими рослинами, які конкуруватимуть із водоростями за харчову базу — азото- і фосфоровмісні речовини. Інший спосіб порятунку ставу запропонували науковці Інституту колоїдної хімії та хімії води НАН. Це аерація, тобто встановлення системи своєрідних фонтанів, які насичуватимуть воду киснем, так вдасться підтримувати екосистему в нормі.
Отож боротися зі «цвітінням» ставу можна, підсумовує Орест Сінгалевич. Відповідні пропозиції науковців були скеровані в міську раду, але поки що жодних дій не зроблено…
Фото: Тернопільська липа
Прокоментуйте