Члени громадської організації «Лемки Борщівщини» на чолі з її головою, громадським діячем Василем Тимошем взяли участь у фестивалі «Дзвони Лемківщини».
Урочище Бичова, що неподалік Монастириської, на початку серпня перетворюється на справжню лемківську Мекку. Тут можна зустріти всіх, кого не бачив багато-багато років, а також познайомитись із відомими артистами, політиками.
На фестини до Монастириської з’їхалися представники цієї етнічної групи українців, аби разом згадати трагічну історію, вшанувати предків, ну і, звичайно ж, поспівати. Лемки не можуть жити без пісні, жарту, танцю. Попри поневіряння, які довелось їм пережити, вони не лише вистояли, а й зберегли свою культуру і розвивають її донині. Пані Марія з Бережан, що була присутньою на фестивалі, розповіла: «Коли нам було весело — ми співали, коли нам було сумно — співали теж. І навіть коли їхали у товарняках на так звану велику Україну, аби не вмерти з туги, співали пісні. Вони нас і рятували!»
Свято лемківської культури тривало два дні. На сцені фестивалю була представлена вся автентична культура цього етносу. Пісенну творчість подарували глядачам чимало відомих виконавців як професійних, так і аматорських. Кожен виступ був по-справжньому унікальним. Відчувалася і потужна робота організаторів у виборі репертуару, підборі гостей свята презентації різноманітних тематичних виставок. Лемківська культура була представлена на святі дуже потужно. Кожен відчув дух невмирущої спадщини предків, доторкнувся до трагічної історії своїх дідів-прадідів.
На фестинах Борщівщина репрезентувала не лише свою культуру, а й кулінарні шедеври, які можна було скуштувати й оцінити. Вправні господині із села Циганів приготували для гостей смачний борщ, вареники, фаршировану рибу і ще чимало різних смаколиків. Припрошувала гостей скуштувати страви начальник управління культури Борщівської райдержадміністрації Ольга Журавінська. Пані Ольга підготувала цілу концертну програму із сільськими господинями.
Поруч свою колекцію ляльок-мотанок представила відома майстриня зі Скали-Подільської Ірина Харатін.
Члени Борщівської ГО «Лемки Борщівщини» теж можуть розповісти багато історій, які довелося пережити їхнім батькам і дідам під час горезвісної операції «Вісла». Трагічні події, що переповідали в родинах, назавжди закарбувалися в пам’яті. Але всі згадують, що навіть у важких умовах, у чужих хатах, де тулилося по кілька сімей, лемки-вигнанці знаходили час для пісні.
Василь Тимош уже багато років працює над збереженням історичної спадщини цієї гілки українського народу. Цьогоріч з його ініціативи була відновлена діяльність районної організації, оновлено її склад, куди ввійшло чимало нових, зацікавлених людей. Він організував декілька поїздок визначними історичними місцями, а тепер планує відвідати музей лемківської культури в селі Зиндранова у Польщі та заснувати в Борщеві свій музей.
Ірина МАДЗІЙ
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте