Україною гастролює легендарна російська рок-група «Машина времени». Концерти відбудуться у Києві, Харкові, Одесі, Дніпрі. Минулого понеділка і вівторка Андрія Макаревича з гуртом і програмою «Лучшее» приймав Львів.
Нагадаю, що через свою політичну позицію — підтримку України та засудження путінського режиму і вторгнення російських військ в Україну — лідер «Машины времени» став опальним на своїй батьківщині. Йому зривали концерти, не пускали в радіо- й телеефіри. Він же на все це говорив журналістам, що почувається прекрасно, бо «все життя залишав за собою розкіш мати право доносити свою позицію до тих, кому це цікаво». Усі незіграні концерти, сказав, він іще зіграє, а телеефірами зовсім не переймається і занесення його прізвища до «білого списку» (перелік артистів, котрі засудили російську агресію) вважає дурістю.
Свого часу Андрій Макаревич підтримав Революцію Гідності в Україні, приїхав на Майдан особисто, співав там і взяв участь у Марші миру, несучи в руках стяг Росії, а на грудях — жовто-блакитну стрічку.
Тож не дивно, що Львів зустрів «Машину времени» повнісінькою залою оперного театру. Послухати гурт, що вперше за часів незалежності України приїхав до нас у повному складі (попри те, що громадянську позицію Макаревича розділяють не всі учасники його гурту), прийшли люди літнього, середнього віку і молодь, і сім’ї з малими дітьми. Нічого дивного, адже свій гурт Макаревич створив у 15 років і на його музиці за 47 літ виросло кілька поколінь.
До Львова «Машина времени» привезла дуже високої якості музику — тільки самих гітар було шість! До професіоналізму музикантів, як і до якості звуку, — жодних зауважень. І нові тексти Макаревича набули з віком та досвідом його автора і глибини, і гостроти, й алегоричності, й ліричності.
Поряд із піснями з нового альбому Андрій Макаревич та його побратим за творчістю і за духом Олександр Кутіков виконували свої старі хіти. Зал відгадував улюблені пісні з перших акордів і активно підспівував — навіть тексти, написані в 70-х роках минулого століття. Вони, щоправда, сприймалися з огляду на теперішні події в Україні по-новому — «За тех, кто в море», «Марионетки», «Поворот»…
А що вже казати про пісні з нового альбому «Ви»! Хоча Андрій Макаревич говорив мало й словом не обмовився про політичну ситуацію в Україні, кожна його строфа звучала як підтримка нашій нації, як підбадьорення: «Не сгибайся, не сдавайся, не меняйся, оставайся собой!», «Только помни, что правда всегда победит, даже если погибнет в бою…», «Как легко решить, что ты слаб, чтобы мир изменить»…
Співав Макаревич про велику, наче кит, країну, що спить, прикривши вухами свинячі очка, і про щурів, котрі вигадали для себе цілий світ і живуть у ньому за щурячими законами, наче боги, і вкотре озвучував свою громадянську позицію: «Я очень люблю и народ, и страну, но я терпеть не могу крыс!»
Співаючи на біс «Пока горит свеча…», Андрій Макаревич змахнув сльозу. Відтак подякував глядачам, вийшов за куліси, а зал іще десять хвилин аплодував стоячи і скандував російською «Спасибо!» Це, нагадаю, було у Львові. Яруси оперного театру від запальних рок-підтанцьовок глядачів уціліли.
Фото Андрія КОСТИШИНА
Прокоментуйте