Будівництво каскаду ГЕС на Дністрі — одна зі складових програми розвитку гідроенергетики до 2026 року в Україні. Незважаючи на рішення Тернопільської обласної ради «Про заборону будівництва каскаду гідроелектростанцій на верхньому Дністрі на території Тернопільської області», Кабінет міністрів України затвердив програму, в якій передбачено зведення «каскаду із шести руслових/дериваційних низьконапірних (напори 8—9 метрів) гідроелектростанцій з розміщенням протипаводкових ємностей у водосховищах вище нормального підпірного рівня». Енергетики переконують, що ці гідроелектростанції альтернатива тепловим, адже останні працюють сьогодні на імпортному вугіллі. Але, як стверджують екологи, досягнення енергонезалежності таким чином тягне за собою знищення екології.
Спорудження ГЕС передбачає будівництво греблі, появу водосховища, відповідно затоплення певних територій, руйнування берегів. П’ять міні-гідроелектростанцій на Дністрі планують побудувати в межах Національного природного парку «Дністровський каньйон», який у 2008 році визнаний одним із семи чудес України і є одним з найбільших у Європі. Саме тут збереглася велика кількість рідкісної рослинності. Внаслідок будівництва ГЕС усе це буде знищено.
— Будівництво каскаду ГЕС на Дністрі — це вбивство екосистеми річки, що матиме великі негативні наслідки, — переконаний виконавчий директор екологічно-гуманітарного об’єднання «Зелений світ» Олександр Степаненко. — Це руйнація. В результаті Дністер перетвориться на каскад ставків зі стоячою водою. Відбудеться підтоплення територій природного заповідника. Взагалі рішення про будівництво протизаконне, оскільки це територія національного природного парку. Альтернатив такому будівництву є багато. Найперше, Україні варто навчитися економити енергоресурси. До того ж є чимало інших видів енергетики: сонячна, вітрова, енергія біомаси тощо. Сьогодні вони в нашій країні розвиваються погано.
Олександр Степаненко стверджує, що Дністер перестане виконувати функцію екологічного коридору. Тепер це шлях міграції живих організмів. Зайти в річку і для риболовлі, і для купання буде неможливо, тому що всі береги будуть заповнені намулом. Та й якщо зупинити Дністер греблями, це буде вже не Дністер. Адже частина другої за розміром річки України обміліє, а частина — вийде з берегів через водосховища гідроелектростанцій.
Про екологічні ризики внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі в експертному заключенні розповіли завідувач кафедри загальної біології та методики викладання природничих дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка Василь Грубінко і завідувач кафедри геоекології та методики викладання екологічних дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка Любомир Царик.
— Перш за все будівництво ГЕС фактично ділить природну водну артерію на низку відтинків з істотно зміненим гідрологічним режимом. Зменшується швидкість течії ріки, а отже, і насиченість води киснем. Змінюється характер річкового дна, яке ставатиме рівномірно замуленим на всій площі. Ті види водних організмів, які живуть у швидкій течії і на чистому дні — поступово зникатимуть. Зменшуватиметься вміст кисню у воді. У водосховищі накопичуватимуться забруднювальні речовини у придонних відкладеннях, вміст яких зростатиме з роками. Води Дністра в період випадання дощів та танення снігів насичені змитими завислими речовинами, які відкладатимуться у котловині водосховища, замулюючи її. З роками у ній різко зменшуватимуться обсяги води, що знижуватиме енергетичний потенціал водосховища. Окрім того, дамби водосховищ стануть основними перешкодами нерестових міграцій риб.
Усі населені пункти, що розташовані на берегах, будуть частково затоплювати. Наслідки будівництва ГЕС на Дністрі окреслив начальник наукового відділу НПП «Дністровський каньйон» Олександр Вікірчак у соціальній спільноті «Врятуй Верхній Дністер від ГЕС». Він зауважує, що підтопленими можуть бути городи й будинки у селах Синькові, Зозулинцях, Вістрі, Усті, Городниці, Іване-Золотому, Возилові, Сокирчині, Набережному, Долині, Горошовій, Колодрібці та інших. Своєю чергою, в «Укргідроенерго» кажуть, що всім, кого підтопить, повернуть кошти.
Експерти Любомир Царик і Василь Грубінко також стверджують, що, згідно з екологічним законодавством у межах території національного природного парку (НПП) і регіонального ландшафтного парку заборонена господарська діяльність, яка може завдати шкоди природним комплексам. Будівництво і функціонування гідроелектростанцій фактично несумісне зі статусом НПП, положенням про НПП, законами України «Про природно-заповідний фонд», «Про формування національної екомережі…» Цей проект не відповідає нормам національного екологічного права, а також порушує принципи міжнародного права, задекларовані у Конвенції про біологічне різноманіття, Європейській ландшафтній конвенції, Бернській конвенції, ратифікованих Верховною Радою України, що передбачає активну участь України в їх дотриманні. До того ж на тридцять другому засіданні постійного комітету Бернської конвенції 30 листопада 2012 року Національному природному парку України «Дністровський каньйон» надано статус офіційно номінованого кандидата на вступ у Смарагдову мережу Європи, яка забезпечує цілісний підхід до охорони природних середовищ існування на Європейському континенті.
Миритися з таким перебігом подій активісти не збираються. За словами Олександра Степаненка, ЕГО «Зелений світ» заручилося підтримкою Міністерства екології та природних ресурсів України. Останнє звернулося до Кабінету міністрів з вимогою провести стратегічну екологічну оцінку, згідно з українським і міжнародним законодавством. Проте цей процес мав відбуватися ще до затвердження програми. Після проведення оцінки в Кабміну вимагатимуть повернутися до затвердженої із грубими порушеннями програми і скасувати урядове рішення. Тож візитівка Тернопільщини ще має шанс на життя.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте