Перемога збірної України над фінами в суботньому, 12 листопада, матчі четвертого туру відбіркового турніру до чемпіонату світу з футболу 2018 року, звісно ж, не могла не потішити самолюбство вітчизняних уболівальників. Виграш із мінімальним рахунком 1:0 дав змогу підопічним Андрія Шевченка з доволі хорошим настроєм піти на зимову перерву, обмірковуючи власні перспективи посперечатися передусім із збірною Хорватії за лідерські позиції в групі «І» Європейської зони.
Утім, співати дифірамби, без сумніву, ще надто зарано. Колектив, сформований із семи гравців-контрактників донецького «Шахтаря» та підсилений трійкою легіонерів разом з лідером київського «Динамо», ще далекий навіть від еталону команди, здатної завдяки перемозі в своїй групі завоювати пряму путівку до фінального турніру. Не встигнувши цього року ще помірятися силами із хорватами, в протистояннях з рештою конкурентів зуміли здолати лише записних аутсайдерів групи. До активу, звісно, потрібно долучити і виїзну нічию з турками. А ось зустріч із збірною Ісландії обернулася втратою двох очок, яких цілком може не вистачити, коли восени наступного року востаннє порахують «курчат».
Дивуватися, зрештою, нічому. Всім командам, які переживають нелегкий процес становлення, для набуття оптимального стилю гри потрібні час і практика. А ось побажати молодому наставникові Андрієві Шевченку не боятися експериментів конче потрібно. Бо вся Україна ледве не після початку другого тайму одеської зустрічі, здається, бачила: нехай би якої високої думки не був про Едуарда Соболя «сам» іспанець Рауль Ріанчо, молодий захисник відверто провалювався на своєму фланзі, більше спостерігаючи за грою суперників, аніж допомагаючи партнерам у досягненні мети.
Додайте сюди функціональний спад центральних півзахисників Олександра Зінченка з Віктором Коваленком і стане зрозумілим, чому після перерви збірна до болю нагадувала команду Михайла Фоменка. Як казав колись класик телевізійних репортажів, «Такий футбол (маю на увазі відверту гру на відбій) нам не потрібен». На щастя, хоч молоду і ранню зірку «Манчестер Сіті» підмінили. А хіба справжній «бультер’єр» опорної зони Сергій Сидорчук чи Євген Шахов, випущений наприкінці зустрічі «під преміальні», були би гіршими від «втомленого», за словами головного тренера, Коваленка.
Одне слово, добре те, що перемогою завершується. Результати двох інших матчів (Хорватія — Ісландія — 2:0, Туреччина — Косово — 2:0) дали можливість збірній України піднятися на другу сходинку.
Сьогодні, 15 листопада, коли в Харкові збірна України проведе товариський поєдинок із сербами, ротації складу, мабуть, дочекаємося. Отже, всі (насамперед, звичайно, наставники) матимуть хорошу нагоду переконатися, чи хтось з уже практично сформованого основного складу «незамінимий», чи просто — не замінений.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте