Вільне життя

Не цілуйте тротуар, а пляцок

Як казав мій сусід, навчилисьмосі літати з держави в державу, з їдної планети на другу, а навчитисі падати на льоді так, жеби лишитисі цілим, — такої премудрості ніяк не можем опанувати. Я си так гадаю: нема коли падати. Ну кілько попрактикуєшсі: тиждень, другий, а тамка вже весна. А тоди чекай до другої геподупанки цілий рік. І яка тутка може бути практика?

Такво’м запримітив: як тілько починаєтьсі сніг чи дощ, то в містах — паніка. Як дороги не прочистят, то з хати до склепу не годен зайти, та й сам склеп товарів сі не дочекає. І рад би в квартирі сидіти, так не годен: і то тре, і сьо тре, а спробуй-но вийди. Приїхала минулого тижня сусідчина дочка з Тернополя: рука перемотана, під воком синяк. Каже: закім дойшла до магазину, жеби хліб купити, то поклони била що кілька кроків. А наостатку поцілувала бруківку перед самими дверима дому.

Що не кажіт, а в селі простіше: згріб всьой, що є попіл із п’єца, засипав подвіра, та й ходи, кілько влізе. І не тре ЖЕК чекати. А замело — теж не біда: проробив ходи до льоху, криниці і патиків, та й відпочивай. А як є під боком маєток олігарха чи депутата, то принаймні з розчищеною і посипаною дорогою будете мали чистий спокій. То я вам на особистім досвіді гарантую.

Поки лід на дорозі сі топит (або не топит), то беремсі до їдла. Печемо нинька пляцок, бо солі по життю нам і так вистачає.

Для тіста рихтуємо три яйци, шість чубатих лижок цукру, штири таких самих муки і дві столових какао. Яйці збиваємо з цукром на густу піну. Тоди помаленьку всипаємо какао й муку. Беремо дві малих бляшки, вистеляємо пергаментним папером, тісто ділимо на дві частині, жеби в нас вийшло два коржі. Закім вони будут сі пекти (нарихтуйте сірничок, тре перевірити готовність), рихтуємо молочний сироп для просочування. Закип’ятити півшклянки молока, тоди додати до него три столових лижки цукру і проварити 15—20 хвилин. Як будут готові коржі, просочити їх тим сиропом.
Теперка рихтуємо крем. Запасаємося третиною літра сметани, цукром (треба буде півтори шклянки і ще штири столових лижки), кілограмом сира. Як маєте вишні, черешні, чорниці морожені чи в слоїчках запечатані — витягуйте і ставте, най сік стече. Далі робимо так: сметану збиваємо з тими штирма лижками цукру. Сир перетираємо через сито або ж розбиваємо блендером, додаємо цукор, зціджені ягоди і збиту з цукром сметану. Файно то всьо вимішуємо. Коржі розрізаємо навпіл, перемащуємо і ставимо на кілька годин, жеби втягнули в себе масу, бо сам сироп так смакувати не буде. А що робити далі — ви знаєте й без мене.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини