Вільне життя

Про цибульки, пампушки і ваніліни

Як бувім малий, то думав, же дуже добре на кондитерській фабриці робити. Їсиш кажний день цукерки, торти, чоколяду і всяке добре кілько влізе. Їсиш цілий день, зраня і до смерканя. Ото смачний був би «профіль», фах тобто. Але варто було вирости, як із часом дійшло — всьо тре в міру. І те ж солодке тоді найбільш смакує, коли поїсиш трошка м’ясця, трошка сальця, трошка поголодуєш, а вже потім можна сі брати до пляцка-торта-перекладанця. А щоби кажний день їдно й то саме наминати, то довго не витримаєш — надоїсть. І стане смачний профіль не таким уже й смачним. А там глянь — і так спротивитьсі, же в той бік навіть зиркнути сі не схоче.

І не тілько їдла то сі стосує. Аво возьмем вибори. Самі згадайте: такі файні кандидати напочатку, же страх. Такі рум’яненькі, як смажена на маслі цибулька, такі пахнючі, як ванілін, такі солодкі та м’якенькі, як пампушки в пудрі. Їсиш їх очима й вухами півроку-рік, а потім як почне гірчити, же слини плюватисі на всіх не вистачає. А тутка ще й печінки болят, серце болит, нерви тріпаютьсі. Ну що за «смаколики», скажіт! І що то означає — «об’їлисьмосі».

Поки відойдем, поки «попостимо» без телевізора-радейка, поки нам всьо переболит, аж сі змучим, а глянь — знов стирчит у фіртці газетка, в якій по другім-десятім колу ті ж «цибульки», «пампушки» і «ваніліни». А ми вже забули, як нам від них було зле. І знов їмо, і знов наминаємо, а потім тілько й видно наші п’яти в керунку до аптеки. Хоць яка там нинька аптека… Тих грошей навіть на світло-газ не вистачає.

Нинька переходим на м’ясне, аби троха поміняти постсвятковий «репертуар». Спробуєм зварганити куричий пиріг.

Для тіста нам тре буде 250 грам майонезу, дві яйци, зо шість столових ложок муки і третину чайної лижки поташу, погашеного оцтом. Яйці збиваємо з майонезом і поташом, додаємо муку, розмішуємо тісто. Воно має бути, як густа сметана.
Теперка беремсі за начинку. Чистимо три цибульки, ріжемо на дрібно і підсмажуємо. Ще чистимо три середних барабольки і тремо їх на грубій тертці. Нарізаємо кубиками 300 грам курячого філе. Теперка в мисці вимішуємо цибулю, бараболю і філе, солимо й перчимо до смаку. Беремо малу бляшку, змащуємо олією, виливаємо в неї половину тіста, викладаємо наверха начинку і заливаємо рештою тіста. Розігріваємо до 200 градусів духовку і печемо наш пиріг 30—35 хвилин. Смакує він із кетчупом або з томатним соком. Можете і щось квашене-мариноване припасти, аби ліпше наминалося.

Смачного!

Ваш пан ЮЗЕК.

Ілюстрація Миколи Пилиповича

Loading...

Про автора

Всеукраїнська незалежна громадсько-політична газета

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини