НЕ МОЖНА СКАЗАТИ, ЩО ТИЖДЕНЬ, ЯКИЙ МИНУВ, ЗДИВУВАВ УКРАЇНЦІВ ЗНАКОВИМИ ПОДІЯМИ. ЯКЩО ОМИНУТИ ФРОНТОВІ ЗВІСТКИ, ЯКІ ЧИ НЕ ЩОДНЯ РВУТЬ СЕРЦЕ, ТО НА МИРНІЙ ТЕРИТОРІЇ БУЛИ ТАКІ, ЩО ВИКЛИКАЛИ ДЕЖА ВЮ ЧИ ВІДВЕРТИЙ РЕГІТ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ.
Ще не встигли притертися в пам’яті неймовірні пригоди екс-голови ДФС Насірова, як податківці підкинули громадськості нову тему для класової ненависті. Як з’ясувалося, тимчасово виконуючий обов’язки голови ДФС — наступник ув’язненого головного податківця записав «Lexus» на свою 70-річну маму. Такий джип коштує за ринковими цінами нині в межах 40 тис. доларів — понад мільйон гривень. Можливо, ця новина не викликала б такого резонансу, якби не стало традицією наших високопосадовців, державних мужів, нардепів, які жодного дня не працювали в бізнесі, переписувати мало не мільйонні, а часом і багатомільйонні статки на своїх престарілих батьків чи іншу апріорі незаможну рідню. Як от слідчий Генпрокуратури Дмитро Сус записав на свою 85-річну бабусю авто «Audi», 24-річний прокурор Дмитро Михайлик із Київщини, батько якого був на керівних посадах у міліції, мати — держслужбовець, записав на 67-річну бабусю авто «Porsche Cayenne» 2013 року випуску, який бабуся «купила» в 2014-му. Нині ціна таких автівок сягає 65 тис. доларів — понад мільйон 750 тис. грн. З цього приводу політичний оглядач Юрко Космина змалював сценку, узагальнивши й змалювавши всіх бабусь, в яких перевтілилися такі «поборники прав народу», з грубим чоловічим голосом, писком, що треба голити, мільярдами гривень, які «старенька», напевно, років з десять із пенсії відкладала й тримає під ліжком. «Бабусю, а чом у вас така неголена мармиза?», — запитує автор з надією, що почує правду, але марно.
Хто повірить, що власники «заводів і пароходів» зізнаються, де саме ті грошові джерела, які так щедро їм били? Тож громадськість чекає не дочекається, коли ж перевірять декларації не тих службовців, які в районі чи області, а діячів на лімузинах і запитають, звідки статки. Зрештою, нам і так зрозуміло, звідки. Незрозуміло, коли припиниться тотальне пограбування України й українців, яке називається вже затертим словом «корупція»? Бо багато з цього приводу балаканини, але мало справді дієвих вчинків. Тож і виходить, що в таких «бабусь» життя — свято, а оплачує цей банкет цінами, податками, тарифами народ.
Не залишили українці поза увагою і восьме березня — Міжнародний день прав жінок і миру, як каже календар. Хтось святкує, бо «святкували діди», а хтось не хоче приєднуватися до загального ажіотажу і купувати квіти чи інші дрібнички. Щоб відстояти свої права в Києві, цього дня жінки-феміністки, які раніше вважали б образою привітання з цим святом, вийшли на феміністичний марш, фактично повертаючи цій даті її первинний політико-правозахисний зміст — боротьбу за права жіноцтва. Тож і тут закони фізики ніхто не відміняв: дія викликає протидію. Знайшлися і такі патріархальні радикали, яким це не сподобалося — облили протестне жіноцтво зеленкою.
Керівництво нашого краю, напевно, зважаючи на те, що переконання полум’яних революціонерок, засновниць святкування, Рози Люксембург і Клари Цеткін, одна з яких казала, що «сподіваюся померти на своєму посту — на вулиці чи в тюрмі», а інша попри це домагалася, щоб «жінка-пролетарка боролася пліч-о-пліч з людиною свого класу проти капіталістичного суспільства», вже не актуальні, жінок області не вітали. Бо ж нікого тепер не здивуєш тим, що жінки активно пробивають, хоч і не без супротиву з боку сильної половини людства, дорогу до влади. Та й навіщо їм боротися проти капіталістичного суспільства, якщо не так давно боролися за нього?
Заради справедливості потрібно сказати, що йшлося все-таки не про відміну святкування, а про перенесення вихідного з восьмого на дев’яте березня — день народження Тараса Шевченка. Але до цього нюансу вже ніхто не прислуховувався.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте