ТИХ, КОМУ НЕ БАЙДУЖА ІСТОРІЯ, ЦИМИ ДНЯМИ ЗІБРАВ ЧИТАЛЬНИЙ ЗАЛ ОБЛАСНОЇ УНІВЕРСАЛЬНОЇ НАУКОВОЇ БІБЛІОТЕКИ. САМЕ ТУТ ВІДБУЛАСЯ ЗУСТРІЧ ІЗ МІСЦЕВИМ ІСТОРИКОМ, АВТОРОМ ПУБЛІКАЦІЙ У «ВІЛЬНОМУ ЖИТТІ ПЛЮС» ЙОСИПОМ ГЕРЕГОЮ. НА ЗАХОДІ ВІН ПРЕДСТАВИВ СВОЮ КНИЖКУ «КОРІНЬ СЛОВ’ЯНСТВА», ДЕ ВІДКРИВ МАЛОВІДОМІ СТОРІНКИ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ ЗАГАЛОМ ТА НАШОГО КРАЮ ЗОКРЕМА.
Послухати розповідь історика зібралося багато людей. Серед них молодь і друзі пана Йосипа. Адже, крім того, щоби привітати із творчими звершеннями, був ще один привід святкового зібрання — 19 березня Йосип Герега святкуватиме 80-річчя. Тож приєднується до вітань і колектив газети «Вільне життя плюс».
А тепер — про саму зустріч. На ній мова йшла переважно про третю книжку історика «Корінь слов’янства». Йосип Герега розповів про передісторію її написання.
— Я вчився у вищій партійній школі – хотів бути науковцем. Почав працювати над науковою роботою «Роль об’єктивних і суб’єктивних факторів у розвитку суспільства», але по закінченні школи скерували на практичну роботу. Працював у обкомі партії на керівних посадах. А потім через певні причини перейшов у облвиконком. Тоді ми зробили багато у піднесенні ролі рад. Написав дві книжки — «Депутатську турботу — колгоспним справам» і «Юридичні знання депутатам сільських рад». Друга була особливо на часі – адже партійні органи фактично узурпували владу і для них часто закон був один – виконувати те, що партія сказала. І коли стикнувся із випадками ухвалення рішень всупереч Конституції, зрозумів: треба, щоби ради знали свої права. До речі, коли працював секретарем облвиконкому, вперше організував в обл- і райвиконкомі юридичні відділи. Цей досвід схвалила президія Верховної Ради України. Коли вийшов на пенсію, повернувся до вивчення того, що мене цікавило. Зібрав удома багатющу бібліотеку. Студіював наукові праці. Почав писати, узагальнюючи прочитане, знаходячи невідомі факти про минуле нашої культури. З 2012 року почав друкуватися у «Вільному житті плюс».
У книжці «Корінь слов’янства» Йосип Герега в науково-популярній формі розповідає прадавню історію краю, приділяючи значну увагу витокам нашої культури. Адже всім відомою є аксіома: без знання історії не збудуєш майбутнього. Цікаво, що спершу історик планував назвати книжку «Невідома Тернопільщина».
— Вивчаючи древню історію нашого краю, зрозумів, що звідси проростає корінь слов’янства, з трипільської культури. Європу творили наші прапращури. Україна ніколи не була окраїною – вона була у самому серці цивілізаційного розвитку, — наголошує історик. — Приміром, Білл Клінтон під час зустрічі з Леонідом Кучмою назвав нас найдавнішою нацією світу. На жаль, нині чимало політиків свідомо замовчують цей факт. Часто цю інформацію оминають навіть у підручниках. Зрештою, наш культурно-історичний спадок часто свідомо руйнували — згадати бодай знищення Січі, а разом із нею пам’яті про наше славне минуле. Але історії не приховаєш. Вона красномовна. Збруцький ідол, печера Вертеба — всі вони мають багато чого розповісти. Спілкуючись із науковцями, зрозумів, що такі дослідження треба показувати широкому загалові, бо тема цікава і ще мало вивчена.
Зрештою, факти, про котрі мовить пан Йосип, не є новелетами. Проте робота зі збору, впорядкування досліджень, осягнення історичних матеріалів та їхня систематизація заслуговують шани. Це відзначив заступник міського голови Леонід Бицюра. Він же наголосив на тому, що знищення, грабування документів, артефактів були свідомими кроками для заниження історичної вартості. І такі дослідження, де наочно й науково пояснюється древність нашої нації, надзвичайно потрібні в наш час — і пересічному українцеві, і світовій спільноті.
До речі, Йосип Герега розповів, що завершив роботу над четвертою книжкою «Прадерево українців».
— Вона стосується того, що мене цікавило ще у вищій партійній школі — як виник Всесвіт? Як з’явилася Земля? Як народилося життя на Землі? Тоді відповідей на ці запитання я не міг знайти. Тепер, опрацювавши багато літератури, дійшов висновку, що наші предки були дуже близькими до наукового пояснення походження Всесвіту, Землі, людей. Думаю, четверта книжка незабаром побачить світ. «Прадерево українців» про історію наших предків — від багатьох тисяч років до нашої ери й до нині.
Що ж, наостанок бажаємо історикові нових звершень та наснаги до невтомної праці на ниві дослідження минулого нашого народу.
Фото Василя БУРМИ
Прокоментуйте